Сторінка 1 із 5
Міжнародна науково-практична конференція
«Світ ХХІ сторіччя: модернізація освіти та цінності дитинства»
ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ НА
КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Дятленко Н.М.
Україна, м. Київ, Київський університет імені Бориса Грінченка
Сьогодні вимоги до організації післядипломної освіти збагатилися
новими підходами, сутність яких полягає у створенні якнайсприятливіших умов
для успішного навчання дорослих людей. Серед останніх – опікування
психологічною складовою в організації післядипломного навчання. Завдання
полягає не стільки в тому, щоб оснастити слухачів новими знаннями (відомо,
що сьогодні широке інформаційне поле доступне всім бажаючим), а й у тому (а
можливо, насамперед, у тому), щоб створити сприятливі умови для
особистісного розвитку учасників курсів підвищення, допомогти їм реалізувати
власні творчі потенції в колі однодумців та колег.
Аналіз літературних джерел на предмет сприятливих психологічних умов
успішності організації післядипломної освіти педагогічних працівників [1; 2; 3;
4], власний досвід дозволив виділити основні з них:
Урахування викладачами мотиваційних чинників, що спонукали
слухачів до навчання. На заняття приходять як налаштовані на навчання
слухачі, так і ті, що потрапили випадково, або за інших причин, наприклад,
таким було рішення керівника, або виключно задля одержання необхідного для
атестації свідоцтва. Пам’ятаючи це, викладачі мають докласти зусиль, щоб і
перші, і другі захопилися процесом навчання, активно включилися в процес
взаємодії, пізнання, обговорення. Стимулюючим підходом може стати активне
їх залучення до самостійної розумової діяльності, демонстрація до кожного
ціннісного ставлення і уваги, створення умов переживання власної професійної
компетентності.
Сторінка 2 із 5
Міжнародна науково-практична конференція
«Світ ХХІ сторіччя: модернізація освіти та цінності дитинства»
Моделювання на заняттях умов професійної діяльності та
активне залучення слухачів до вирішення завдань практичного характеру. Це
буде сприяти самореалізації, самовираженню, самоствердженню, що має
підвищити стійкість і впевненість кожного учасника освітнього процесу.
Слухачі повинні мати можливість продемонструвати свої професійні навички
на майстер-класі, поділитися власними професійними надбаннями на
педагогічних конференціях, висловити свою думку під час тематичних
дискусій. Важливою умовою успішності післядипломної освіти мають стати
ситуації вибору форми та змісту навчання, які мають забезпечити кожному
учаснику можливість максимально реалізувати свої освітні потреби та стати
засобом самореалізації та самоствердження. Вдалим підходом можна вважати і
розширення переліку освітніх послуг, наприклад: навчання живопису, заняття
йогою, участь у спортивних іграх тощо.
Атмосфера проведення занять має заохочувати кожного учасника до
роздумів, дискусій та активної участі. Заняття варто будувати таким чином,
щоб на кожному його етапі була можливість задіяти суб’єктність учасників,
залучивши учасників до вибору теми лекції, запропонувавши поділитися своїм
досвідом чи висловити своє враження, включивши інтерактивні прийоми,
наприклад: «Зверніть увагу на цілі заняття, а які ваші власні цілі?», «Чим
важливий для вас цей матеріал?», «Проаналізуйте свої думки, чи не виникли у
вас пропозиції по вивченню матеріалу?», «Спробуйте дати свої відповіді на
поставлені запитання», «Визначте свої труднощі», «Поставте запитання
викладачу», «Уявіть себе на місці викладача: що б ви хотіли запропонувати для
вивчення теми?». Педагогічний арсенал викладачів має бути наповнений
такими формами і методами навчання, як інтерактивні та імітаційні ігри,
тренінги з розвитку професійної компетентності, розвивальні психотренінги,
рефлексивні тренінги, семінари-діалоги, проблемні та тематичні зустрічі,
заняття з розроблення педагогічних проектів та ін. [2].
Сторінка 3 із 5
Міжнародна науково-практична конференція
«Світ ХХІ сторіччя: модернізація освіти та цінності дитинства»
Опікування сприятливою психологічною атмосферою під час
занять зі слухачами. Мікроклімат в інституті післядипломної освіти має бути
насичений увагою, повагою та підтримкою освітніх та особистісних запитів
кожного учасника освітнього процесу. Психологічні дослідження [3] показали,
що перші години, а іноді і дні перебування на курсах підвищення кваліфікації
наповненні тривогою та невпевненістю їх учасників. Залучаючись до
навчального процесу, дорослий відчуває усвідомлену або неусвідомлену
тривогу з приводу істотних змін у своїх соціальних відносинах. Освоєння
дорослим нової ролі – учня – потенційно загрожує статусу і самооцінці,
викликає зрушення в самій ієрархії соціальних ролей, що пов'язане з частковим
поверненням до такої собі дитячої соціальної ролі – учня, «навантаженої»
індивідуальними психологічними переживаннями і установками. Особливо
небезпечно, якщо роль учня нав'язується дорослому у варіанті безправного
школяра, який не до кінця знає і розуміє сутність процесу навчання.
Таким чином, організовуючи процес навчання дорослих учнів, необхідно
спеціально проектувати сприятливу соціальну ситуацію як ситуацію
розвитку дорослої людини, яка пропонує нові позитивні можливості,
безпечні для статусу і самооцінки, що розширюють, збагачують, а не
деформують простір його життєдіяльності [3]. Тому під час перших навчальних
занять доцільним є проведення тренінгу, знайомств у колі, під час яких слухачі
познайомляться, озвучать свої очікування та вироблять спільні та індивідуальні
цілі.
У контексті зазначеного чинника особливо важливо враховувати вікові
категорії педагогів-слухачів. Помічено, що учасники різних вікових груп по-
різному переміщуються в системі компетентнісної ієрархії, тобто засвоюють
знання та вміння з різною швидкістю, по-різному ставляться до педагогічних
інновацій. Педагоги-слухачі старшого віку мають значний педагогічний досвід,
але при цьому – дещо нижчий рівень теоретичних знань та зі значною
пересторогою ставляться до всього нового. Особливу трудність у них викликає
Сторінка 4 із 5
Міжнародна науково-практична конференція
«Світ ХХІ сторіччя: модернізація освіти та цінності дитинства»
заняття з комп’ютерної грамотності. Задача викладачів у цій ситуації полягає в
тому, щоб заспокоїти слухачів, продемонструвати підтримку та впевненість,
налаштувати на конструктивну навчальну взаємодію.
У той же час, щоб задовольнити освітні потреби молодих педагогів, варто
ширше використовувати інтерактивні методи навчання, пропонувати цій
категорії слухачів широкий діапазон завдань, створювати умови підвищеної
відповідальності, надавати можливість генерувати ідеї, керувати і
організовувати.
Включення до навчального плану психології як навчальної
дисципліни, в рамках якої розглядати питання, які особливо турбують педагогів.
Серед них – як долати втому, як боротися з професійним вигоранням, як
переживати стреси та депресії, як поєднувати професійний розвиток і особисті
інтереси та ін. Бесіди з психологом, тренінги, індивідуальні консультації
допоможуть впоратися із власними психологічними проблемами, знизити
градус напруги та налаштують на конструктивну позицію в навчанні.
Таким чином, аналіз наукових джерел із проблеми сприятливих
психологічних умов післядипломної освіти педагогів підтверджує необхідність
посиленої уваги до самореалізації і самоствердження кожного учасника
навчання, опікування сприятливою психологічною атмосферою, уваги до
мотиваційних чинників слухачів, надання конкретної практичної психологічної
допомоги.
Література
1. Бондарчук О. Особливості реалізації гуманістично-ціннісного підходу у післядипломній педагогічній
освіті / О. Бондарчук //Післядипломна освіта в Україні. – 2009. – No1. – С.3-6.
2. Даниленко Л.І. Застосування компетентнісного підходу в системі післядипломної педагогічної освіти /
Лідія Іванівна Даниленко // Післядипломна освіта в Україні. – 2009. – No1. – С.14-16.
3. Мезенцева О.И. Кузнецова Е.В Психолого-педагогические условия развития профессиональной
компетентности современного педагога : монография / О.И. Мезенцева, Е.В. Кузнецова. – Новосибирск,
2013. – 158 с.
4. Пиралова О.Ф. Теоретические основы оптимизации обучения профессиональным дисциплинам в условиях
современного технического вуза./ О.Ф. Пиралова – М.: Академия естествознания, 2011. – 128 с.
Сторінка 5 із 5
Міжнародна науково-практична конференція
«Світ ХХІ сторіччя: модернізація освіти та цінності дитинства»