Хамедова, Ольга Анатоліївна (2019) Неопатріархатний проект націоналістичної преси 1920-1930-х років Наукові записки Інституту журналістики, 2 (75). с. 122-134. ISSN 2522-1272
Перегляд |
Текст
O_Khamedova_NZIZ_75_9.pdf Download (440kB) | Перегляд |
Анотація
У статті у центрі дослідницької уваги перебуває проблема взаємодії ідеології та гендеру в українській пресі 1920-1930-х років. Об’єктом дослідження є націоналістичні періодичні видання міжвоєнного двадцятиріччя. Головна мета дослідження – з’ясувати технології поширення дискурсивної влади і конструювання гендерних моделей з урахуванням ідеологічного вектору видання. Обрана методологія дослідження – синтез критичного дискурс-аналітичного підходу з феміністичним критицизмом, які дозволяють аналізувати тексти в координатах “домінування / субординації”. Результати дослідження. Націоналістичні часописи послідовно відновлювали патріархатні цінності у західноукраїнському суспільстві на межі 1920-1930-х років. Журналісти конструювали уявлення про мілітарну маскулінність як нормативну і використовували наступні технології: моделювання образу воїна через порівняння із зарубіжним зразком нормативної маскулінності, наративи про небезпечні акції і мученицьку смерть героїв-націоналістів, популяризація спорту і фізичної загартованості задля підготовки молодого покоління до майбутньої визвольної війни. Націоналісти намагалися заперечити здобутки українського феміністичного руху, зокрема “Союзу Українок”, вели запеклі ідеологічні дискусії з проводом цієї організації на сторінках своєї преси. Жінку розглядали як ресурс у підпільній боротьбі з окупантами і майбутній національно-визвольній війні, проте було надзвичайно мало матеріалів, в яких героїнями (актантами) були жінки. Героїні у націоналістичних часописах наділялися трьома функціями: біологічною, символічною та ідеологічною. У тих матеріалах, в яких все ж повідомлялося про жінок - учасниць мілітарних угруповань, військових чи політичних акцій, їхній внесок применшувався, замовчувався. Висновки. На сторінках націоналістичної преси 1920-1930-х років відбулося оновлення патріархатного міфу. Патріархальна структура суспільства, на думку націоналістів, якнайкраще відповідала ідеологічним завданням - підготовці українців до тривалої національно-визвольної боротьби. Значимість дослідження. Розуміння механізмів взаємодії ідеології та гендеру дає уявлення про взаємозв’язки у межах парадигми влада – медіа – суспільство, що є одним з найбільш значущих питань сучасних медіадосліджень.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | ідеологія; дискурс; націоналізм; фемінізм; патріархат. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа |
| Користувач, що депонує: | доцент Ольга Анатоліївна Хамедова |
| Дата внесення: | 26 Лист 2020 12:20 |
| Останні зміни: | 26 Лист 2020 12:20 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33000 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |