Paliichuk, Elina (2020) Фриланс під мікроскопом: досвід участі у проекті A4U Індустрія перекладу: теорія в дії : матеріали Міжнародної науково- практичної конференції для перекладачів, молодих учених і студентів 11–12 грудня 2020 року. с. 43-44.
Перегляд |
Текст
E_Paliichuk_TITA_IF.pdf Download (276kB) | Перегляд |
Анотація
Виклики сьогодення вимагають вироблення більш гнучких підходів до розуміння професії перекладача, що передбачає різні форми співпраці представників індустрії: керівник компанії, проектний менеджер, перекладач/редактор як найманий працівник компанії чи фрилансер. Євроінтеграційні амбіції України диктують необхідність формування матриці компетенцій перекладача: перекладознавство, право ЄС, юридична іноземна мова, комплексна філологічна підготовка, секторальні знання, володіння професійною українською мовою, обізнаність у сфері правничої лінгвістики, галузевий переклад, CAT-інструменти тощо. Окрім традиційної форми роботи, перекладач дедалі більше обирає самозайнятість, або фриланс. Такий позаштатний працівник працює без укладення довгострокового трудового договору на вітчизняному або іноземному ринку і діє як фізична особа-підприємець на основі договорів надання послуг перекладу, укладених безпосередньо із замовниками. Ця форма зайнятості дозволяє перекладачеві варіювати свої ролі і позиції залежно від потреб замовника і власних інтересів: перекладач або редактор в системі експертів проекту, консультант, проєктний менеджер. Нарощуючи обсяги замовлень, перекладач-підприємець може започаткувати власну справу, діючи як її засновник або співзасновник, що не обмежує його інтеграцію як проєктного менеджера будь-якої компанії на договірній основі та участь у міжнародних проектах з технічної допомоги в ролі експерта з питань перекладу, молодшого перекладача, асоційованого чи старшого експерта (Association4U I фаза), або незалежного перекладача-консультанта. При цьому, будь-яка роль перекладача, самостійно представленого на ринку перекладів чи такого, що працює в рамках системи підрядників або виконавців будь-якої організації, не виключає можливості його розвитку в академічному середовищі. Результати спостереження за вербальними особливостями законодавства ЄС у процесі перекладу спонукають до проведення поглибленого дослідження із застосуванням методів лінгвістичного аналізу (концептуальний, дискурсивний, лінгвостилістичний, емпіричні методи дослідження) до мовного матеріалу, розбудови спецкурсів з інституційного перекладу та юридичної лінгвістики. Відтак, науковець, дослідник, викладач чи галузевий фахівець тощо – це ролі, які розширюють фаховий портрет перекладача та посилюють його конкурентоспроможність на ринку праці.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Association4U; фриланс; переклад; дослідження; мова ЄС |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Міжнародні |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Кафедра англійської філології та перекладу |
| Користувач, що депонує: | ст. викл. Еліна Олександрівна Палійчук |
| Дата внесення: | 28 Груд 2020 11:10 |
| Останні зміни: | 28 Груд 2020 11:10 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34092 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |