Відейко, Михайло Юрійович та Махортих, Сергій та Кравченко, Евеліна та Шелехань, Олександр та Казакевич, Геннадій та Шевченко, Тетяна та Мосенкіс, Юрій та Ліфантій, Оксана та Симоненко, Олександр та Абашина, Наталія та Михайлина, Любомир та Домановський, Андрій та Гопкало, Оксана (2019) Історія цивілізації. Україна. Том І. Від кіммерійців до Русі. Х ст. до н.е - ІХ ст Історія цивілізації. Україна., Перший . Фоліо, Харьков. ISBN 978-966-03-8941-0
Перегляд |
Текст
Відейко_Історія_цивілізації_Україна.pdf Download (587kB) | Перегляд |
Анотація
На сторінках цієї книги перед читачем постануть два тисячоліття історії землі, яку сьогодні називають Україна. Одразу зауважимо, що початок назви книги — «Історія» визначає насамперед жанр, а не зміст твору. Адже значна його частина присвячена тим аспектам життя людей, які населяли землі України від трьох до тисячі років тому, для яких у історичних працях відведено настільки мало місця, що створюється враження ніби наші предки увесь час лише тим і займалися, що воювали із сусідами та між собою, плекаючи династії правителів різного штибу. Все, що було поза тим — культура, віра, мова, технічні досягнення, економіка — лишалися переважно поза увагою шановних істориків. Саме тому було визначено за мету на тлі багато у чому звичного нам викладу історії зібрати під однією обкладинкою та подати, нехай і в обмеженому обсязі, відомості про мову, релігію, міфологію, технічні досягнення, економіку, мистецтво та військову справу давніх часів, усього того, що і робить цивілізацію цивілізацією, якщо за основу її визначення брати «спосіб існування розумних істот». Стереотипне у наших краях сприйняття як складових і необхідних ознак цивілізації наявність державності, писемності та бюрократичного апарату видається нині надто примітивним і однобоким. Фактично, це рецидив сприйняття світу, породжений колоніалізмом ХІХ ст. та виплеканою ним ідеологією, коли матінка-Європа поклала на себе святий обов’язок нести цивілізацію (у її розумінні змісту цього слова) решті людства. Від того, що ця ідеологія стала складовою «єдино вірного вчення», її сутність, яка заперечувала право називатися цивілізованими багатьом народам, які на таке зовсім не заслуговували, не стала ліпшою, людянішою і, зрештою, «науковішою». Зміст книги було розроблено з розрахунком залучення до її написання широкого кола фахівців, які найкраще дослідили та розуміються на окремих питаннях. Це мало стати прикладом практичного застосування для популяризації найсучасніших результатів у вивченні історії здобутків «академічної науки» аж до рівня захищених дисертацій. Частково це вдалося і знайшло відображення у розділах, авторами яких стали: Н. Абашина, М. Відейко, О. Гопкало, А.Домановський, Г. Казакевич, Е. Кравченко, О. Ліфантій, С. Махортих, Л. Михайлина, Ю. Мосенкіс, О. Симоненко, Т. Шевченко, О. Шелехань. У пропонованому увазі читача виданні майже дві тисячі років історії розділено на дві частини. Перша охоплює період від Х ст. до н. е. по ІІІ ст. н. е., друга — з ІІІ ст. по ІХ ст. Поділ не потрапляє у класичне датування періодизаційних підрозділів історії — «античності» та «середньовіччя». Так сталося тому, що Над книгою працювали насамперед археологи. Їхнє бачення історії певною мірою є особливим через те, що вони працюють переважно із пам’ятками матеріальної культури, корелюючи їх із писемними джерелами (там, де вони існують), епіграфічними пам’ятками, нумізматичним матеріалом (монетами) тощо.
| Тип елементу : | Підручник/посібник |
|---|---|
| Ключові слова: | цивілізація; Україна; історія; мистецтво; технології; військова справа; релігія |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Науково-популярні видання |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра археології та давньої історії |
| Користувач, що депонує: | д.і.н. Михайло Юрієвич Відейко |
| Дата внесення: | 18 Лист 2019 07:57 |
| Останні зміни: | 27 Бер 2020 16:18 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/28743 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |