Політ ичні пр ичини переселення греків і з Криму до Північного Приазов’я у 1778 р. (за архівними джерелами)

Гедьо, Анна Володимирівна (2019) Політ ичні пр ичини переселення греків і з Криму до Північного Приазов’я у 1778 р. (за архівними джерелами) Сходознавство (84). pp. 3-54. ISSN 2415-8712

[thumbnail of A_Hedo_SHID.pdf]
Preview
Text
A_Hedo_SHID.pdf

Download (752kB) | Preview

Abstract

Формування політичної української нації, згуртування людей різного етнічного походження, які проживають на теренах нашої держави, вимагають включення в загальнодержавний історичний наратив також історії і культури різних етнічних спільнот. Стаття присвячена подіям, які тісно пов’язані з Кримом та історією кримських татар і греків України. Під час роботи над нею проводився історіографічний і джерелознавчий аналіз причин і політичних факторів переселення кримських християн у Надазов’я. Автори порівняли академічні публікації джерел (головним чином збірки документів Н. Дубровіна) з оригіналами, які зберігаються в центральних архівах Російської Федерації, і були виявлені певні купюри, які не з кращого боку характеризували дії російських військ у Криму напередодні і під час переселення. Документи засвідчують, що переселення християн із Криму здійснювалося виключно з ініціативи російського уряду. Рішення про переселення приймалося поспіхом, тому не було належним чином організовано. Переселення було надзвичайно вигідно Російській імперії з економічних, а також і політичних причин, адже на той час вона активнозаймалася питанням колонізації нових земель і просуванням до чорноморських портів. Проте російський уряд прагматично приховував ці причини і запевняв, що переселення пов’язане виключно з піклуванням Катерини ІІ про безпеку, захист і процвітання одновірців, і що ініціатива переселення виходить не з кабінетів можновладців, а від християнської громади Криму. Наведені документи свідчать про протилежне. Оскільки загроза життю кримських християн була не явною, а скоріше уявною, для того, щоб здійснити переселення християн, їх доводилося вмовляти, обіцяти всілякі пільги, вводити в оману, залякувати, погрожувати, давати хабарі духовенству, щоб воно активно вмовляло людей переселятися, і ханським чиновникам, щоб не перешкоджали переселенню. Вочевидь християни піддалися сильному психологічному тиску. Документи свідчать, що застосовувалися і методи фізичного насильства, але вони не були таких масштабів, як психологічні. Переважна більшість переселенців виходили з Криму добровільно, оскільки спокусилися на неймовірні можливості та пільги, які були обіцяні російською владою, а також великі земельні наділи, які вірмени і греки- землероби могли отримати безкоштовно в приазовських степах. Переселення відбувалося на умовах, які поставили самі греки під час переговорів із російськими можновладцями. Тож називати це переселення депортацією немає підстав. Виселення християн призвело до загострення суспільно-політичної ситуації на півострові і сприймалося кримськими татарами як недопустиме втручання у внутрішні справи Кримського ханства, якому Російська імперія, згідно з умовами Кючук-Кайнарджійського миру, гарантувала самостійність, незалежність і майнову недоторканність. Переселення християн можна вважати предтечею майбутньої анексії Криму, яка сталася п’ять років потому. Документи підтверджують, що втручання сильних держав у справи слабших під егідою захисту якоїсь частини населення є лише приводом для розширення своєї державної території чи сфери впливу.

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: Крим; XVIII сторіччя; Російська імперія; греки маріупольські; переселення.
Subjects: Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Divisions: Факультети > Історико-філософський факультет > Кафедра історії України
Depositing User: Ольга Русланівна Ковалець
Date Deposited: 02 Dec 2020 10:42
Last Modified: 02 Dec 2020 10:42
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33253

Actions (login required)

View Item View Item