Історико-політичний складник літературних творів Христини Пізанської в сучасній історіографії

Санжарова, Галина Федорівна та Санжаров, Валерій Анатолійович (2020) Історико-політичний складник літературних творів Христини Пізанської в сучасній історіографії Закарпатські філологічні студії, 2 (14). с. 234-239. ISSN 2524-0390

[thumbnail of H_Sanzharova_TPS_2020_14_2_GI.pdf]
Перегляд
Текст
H_Sanzharova_TPS_2020_14_2_GI.pdf

Download (356kB) | Перегляд

Анотація

Статтю присвячено аналізу історико-політичного складника творчості Христини Пізанської: її вкладу в розроблення комплексу ідей про особливу роль і повноваження королівської влади й особливі відносини короля та народу. Центральним для розуміння Христиною мистецтва управління є його спрямованість на загальне благо й підпорядкованість мудрості та чесноті, яку вона називає «розсудливість», словом, яке французькі середньовічні автори використовують для перекладу Аристотелевого терміна «фронезис». Книги Христини структуровані як виклад природи політичної розсудливості. Платонізм і християнство, знайдені в Боеція та Августина, є основою того, що можна назвати політичною епістемологією Христини, її трактуванням політичної мудрості як галузі теології. Для Христини знання того, як правильно керувати, невіддільне від розуміння природи Бога. У «Книзі миру» Христина пропонує утопічне бачення розумного, справедливого правителя, здатного приймати поради тих, хто старший і мудріший. Незважаючи на складну політичну ситуацію того часу, вона ніколи не втрачає надії на те, що мир і справедливість можливі як на землі, так і на небі. Христина перефразовує аргумент Данте, що для того, щоб покласти край жадібності, яка призводить до війни та розбрату, світові потрібен єдиний універсальний монарх, який буде гарантом справедливого правління. У статті розбираються основні складники образу, запропонованого Христиною як нового ідеалу суверена. У її творах не знайдеться чіткого твердження ні про абсолютизм, ні про існування «вуздечок» для влади короля. Вона ніколи не посилається на право Парламенту або навіть Королівської ради нав’язувати королю свої поради. Розсудливість, яку вона обстоює для жінок, – це той самий «фронезис» Аристотеля, що є основою практичної діяльності князя. Отже, Христина розробила андрогінний ідеал монархії.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Христина Пізанська; мудрість;розсудливість; фронезис; епістемологія; монарх; справедливість; мізогінія; андрогінний ідеал монархії
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства
Користувач, що депонує: Галина Федорівна Санжарова
Дата внесення: 21 Груд 2020 07:56
Останні зміни: 21 Груд 2020 07:56
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33814

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу