Рівень особистісної зрілості людини та його зв’язок із інтегральними висновками про функціональний стан кардіо-респіраторної системи

Савченко, Валентин Михайлович and Харченко, Галина Дмитрівна and Буряк, Ольга Юріївна and Омері, Ірина Дмитрівна and Неведомська, Євгенія Олексіївна and Тимчик, Олеся Володимирівна and Яценко, Світлана Петрівна (2021) Рівень особистісної зрілості людини та його зв’язок із інтегральними висновками про функціональний стан кардіо-респіраторної системи In: Здоров'я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики: матеріали ІІІ Міжнародної нау-ково-практичної онлайн-конференції. 12-13 травня, 2021 р., Київ.

[thumbnail of Savchenko_Riven_osobystisnoi_zrilosti_HPES_2021.pdf] Text
Savchenko_Riven_osobystisnoi_zrilosti_HPES_2021.pdf

Download (733kB)

Abstract

Вступ В останні три десятиліття спостерігається сплеск досліджень про духовність та здоров'я. На цей час наведені дані про можливий зв’язок багатьох аспектів духовності / релігійності з різноманітними показниками функціонування людини. Існуючі дослідження показали позитивний вплив духовності, релігійності та віри в надприродні сили на профілактику та перебіг серцево-судинних захворювань за цілою низкою показників і параметрів. Мета дослідження ‒ визначити рівень особистісної зрілості обстежених осіб та встановити його зв’язок із інтегральними висновками про функціональний стан кардіо-респіраторної системи. Матеріал і методи. Дослідження проведено серед пацієнтів із хронічними хворобами та наслідками травм, що потребували медичної реабілітації в стаціонарі, а також серед студентів гуманітарного університету, які за лікарськими висновками були здоровими людьми. Усього відібрано та обстежено 560 осіб, з них чоловіків ⸺ 301 (53.75%), жінок ⸺ 269 (46.25%) осіб. Середній вік обстежених становив (M±S) 35.00±17.75 років. Усього 337 (60.18%) пацієнтів, 223 (39.82%) здорові особи (студента). Антропометричними методами вимірювали зріст і масу тіла. Функціональний стан кардіо-респіраторної системи оцінювали за інтегральними функціональними показниками, які обчислювалися на основі антропометричних і рутинних показників, що характеризували функцію органів кровообігу та дихання. Оцінка функції органів кровообігу та дихання обстежених проводилася за наступними показниками: частота серцевих скорочень у спокої, частота дихальних рухів у спокої, артеріальний тиск систолічний та діастолічний, життєва ємкість легень, яка вимірювалась сухим портативним спірометром, тривалість затримки дихання після глибокого вдиху, тривалість затримки дихання після глибокого видиху. Застосовуючи результати вказаних вимірювань обчислювали інтегральні функціональні показники, як-от адаптаційний потенціал системи кровообігу (АПСК) за А.П. Берсеневою [1], рівень фізичного стану (РФС) за О.А. Пироговою [4], життєвий індекс (ЖІ) [5], індекс Скібінські (ІС) [2], індексом Хільдебранта [3]. За величиною АПСК давали наступні висновки: задовільний адаптаційний потенціал, напруження механізмів адаптації, незадовільний адаптаційний потенціал і зрив механізмів адаптації. РФС оцінювався з урахуванням статі обстежених і зі застосуванням наступних градацій: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий. За величиною ЖІ та з урахуванням статі обстежених давався висновок про ступінь відповідності функції дихання щодо маси тіла: повна відповідність, незначна невідповідність і значна невідповідність. За величиною ІС давався висновок про спряженість роботи органів дихання та кровообігу за такою шкалою: погана, незадовільна, задовільна, добра та відмінна спряженість роботи органів дихання і кровообігу. За індексом Хільдебранта судили про узгодженість роботи органів дихання та кровообігу: узгоджена робота, незначна неузгодженість і значна неузгодженість. Рівень особистісної зрілості встановлювали за Хосе Стивенсом (Jose Stevens) (2019). Застосували його тест в російськомовній та україномовній версіях [6]. Тест дозволяє встановити рівень зрілості особистості, зокрема рівень зрілості свідомості та самосвідомості, які можна вважати складниками духовності людини. Тест передбачає надання відповідей на 75 питань опитувальника. Питання групувались по п’ятьох шкалах (в одній шкалі 15 питань), кожна з яких відповідала одному із рівнів особистісної зрілості людини: «немовля», «малюк», «дитина», «підліток/юнак» і «дорослий». Рівнем особистісної зрілості вважався той, за яким було набрано найбільшу кількість балів (позитивній відповіді на питання присвоювався 1 бал). Рівень вважався сформованим, коли за його шкалою було набрано 10 і більше балів. Якщо жоден із рівнів не набирав такої кількості балів, то особистісна зрілість вважалася недиференційованою. Нами у випадках одночасного формування декількох рівнів особистісної зрілості (однакові суми балів за декількома шкалами) давався висновок про їх комбінацію. За своєю суттю рівні особистісної зрілості відповідали і нами вважалися за рівні духовної зрілості. Зв'язок між досліджуваними показниками встановлювали шляхом побудови таблиць спряженості (кросстабуляції) обчисленням критерію відповідності хі-квадрат Пірсона з поправкою Йетса. Результати дослідження та їх обговорення. За Хосе Стивенсом «дорослий» рівень особистісної зрілості встановлено у 25.7% (144/560), «підліток/юнак» – у 21.45 (120/560), «дитина» – у 10.2% (57/560), «малюк» – у 6.1% (34/560) та «немовля» – у 3.2% (18/560) обстежених, а третина обстежених осіб – 33.4% (187/560) – мали різні комбінації або недиференційовані рівні особистісної зрілості. Щоб використати для подальшого аналізу комбіновані висновки про особистісну зрілість не в одній сукупності, а за суттю відображення ними предмета дослідження, а також враховуючи малу кількість декількох висновків про особистісну зрілість («немовля», «малюк»), ми об’єднали споріднених за суттю рівні та створили нові висновки про особистісну зрілість: недиференційований рівень, низький рівень («немовля» + «малюк»), середньонизький рівень («дитина» + комбінація «дитина» і «підліток/юнак»), середньовисокий рівень («підліток/юнак» + комбінація «підліток/юнак» і «дорослий»), високий рівень («дорослий»), та різнокомбінований рівень (одночасна комбінація низьких і високих рівнів зрілості). Розподіл нових рівнів особистісної зрілості подано на рис. 1. В цілому можна зауважити, що сформовані високі рівні особистісної зрілості («підліток/юнак» + «дорослий» + комбінація «підліток/юнак» і «дорослий») становили половину обстежених – 53.39% (299/560), а низькі рівні («немовля» + «малюк» + «дитина» + комбінація «дитина» й «підліток/юнак»), включаючи і недиференційований, – третину обстежених: 35.54% (199/560). Дослідження зв’язку особистісної зрілості обстежених з функціональним станом їхньої кардіо-респіраторної системи виявило наступні закономірності:  більша кількість недиференційованого та низького рівнів особистісної зрілості виявлялася за умови незадовільного адаптаційного потенціалу та його зриві, а середньовисокий рівень особистісної зрілості частіше реєструвалися за умови задовільного адаптаційного потенціалу;  середньовисокий та високий рівні особистісної зрілості найчастіше визначався за умови високого рівня фізичного стану, а недиференційований та низький рівні особистісної зрілості – за умови нижче середнього та низького рівнів фізичного стану за О.А. Пироговою;  низький рівень особистісної зрілості частіше реєструвався за умови значної невідповідності, а високий її рівень – за умови повної відповідності функції дихання щодо маси тіла за життєвим індексом;  низький рівень особистісної зрілості значно частіше реєструвався за умови поганої та незадовільної спряженості роботи органів дихання та кровообігу за індексом Скібінські, чого не відмічалося за умови задовільної, доброї та відмінної спряженості;  не виявлено зв’язку особистісної зрілості з узгодженістю роботи органів дихання та кровообігу за індексом Хільдебранта. Результати нашого дослідження доповнюють висновки інших авторів, які стверджують про наявність зв’язку духовності / релігійності з перебігом і наслідками серцево-судинних захворювань, факторами, що їх визивають. Висновки 1. Серед обстежених осіб високі рівні особистісної зрілості / духовності виявлені в 53.39% (299/560), а низькі рівні, включаючи недиференційований, – в 35.54% (199/560) випадках. 2. Встановлено зв’язок рівня особистісної зрілості / духовності людини з функціональним станом кардіо-респіраторної системи, що виявилося у переважанні її високого рівня за умови задовільного адаптаційного потенціалу системи кровообігу за А.П. Берсеневою, високого рівня фізичного стану за О.А. Пироговою, повної відповідності функції дихання щодо маси тіла за життєвим індексом, більш високого рівня спряженості роботи органів дихання та кровообігу за індексом Скібінські. Особам із низьким і недиференційованим рівнями особистісної зрілості / духовності притаманний гірший функціональний стан кардіо-респіраторної системи, ніж особам із високими рівнями.

Item Type: Conference or Workshop Item (Paper)
Uncontrolled Keywords: Особистість; зрілість; функціональний стан; кардіо-респіраторна система; зв’язок
Subjects: Наукові конференції > Міжнародні
Divisions: Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту > Кафедра фізичної терапії та ерготерапії
Depositing User: Професор Валентин Михайлович Савченко
Date Deposited: 15 Nov 2021 08:43
Last Modified: 15 Nov 2021 08:43
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38529

Actions (login required)

View Item View Item