Освітній рух у таборі полонених вояків-українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, 1915-1917 рр.

Срібняк, Ігор Володимирович (2022) Освітній рух у таборі полонених вояків-українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, 1915-1917 рр. Освітологічний дискурс, 37 (2). с. 29-54. ISSN 2312-5829

[thumbnail of I_Sribnyak_OD_2(37)_2022_IFF.pdf] Текст
I_Sribnyak_OD_2(37)_2022_IFF.pdf - Опублікована версія

Download (504kB)
Офіційне посилання: https://od.kubg.edu.ua/

Анотація

У статті розкрито особливості розгортання освітнього руху в таборі полонених вояків-українців Фрайштадт (Австро-Угорщина) у 1915-1917 рр. Було встановлено, що попри усі початкові складнощі (через протидію чорносотенців) завдяки системній роботі членів Просвітнього відділу, просвітньої секції СПГ, товариства «Просвіта» ім. М. Драгоманова протягом 1915-1917 рр. стало можливим організувати викладання доволі широкого спектру навчальних курсів та шкіл грамоти (для неписьменних). Визначальну роль в організації освітнього життя спочатку відігравав Просвітній відділ СВУ, у складі якого входили українські громадські діячі, освітяни, кооператори з університетською або гімназійною освітою, які мали вироблений національний світогляд. Їх зусиллями у складі української таборової організації у Фрайштадті з числа полонених були створені відповідні структури (просвітня секція і товариство «Просвіта»), які з часом перебрали на себе основний тягар ведення просвітницької роботи. Її зміст суттєво різнився – якщо спочатку наголос робився на загальноосвітніх курсах (аби не викликати у полонених закидів у «політиці»), то вже за рік освітні інституції дедалі більше уваги приділяли насамперед українознавчим предметам (історія України, українська мова та історія української літератури). Разом з тим велика кількість учбових годин відводилася на ліквідацію неписьменності серед полонених. Для значної полонених освіта ставала сенсом їх таборового життя, а разом з тим відбувалося їх національне освідомлення, коли вони – інколи навіть непомітно для себе – починали перейматися проблемами самоствердження України у політичному відношенні та ставали адептами її незалежності. Таким чином, з одного боку, просвітні організації цілеспрямовано готували полонених до майбутнього цивільного життя на Батьківщині, а з іншого – виховували з них свідомих й відданих громадян вільної України. Ключові слова: полонені українці, табір Фрайштадт, школа, виклади, Просвітній відділ, Австро-Угорщина.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: полонені українці; табір Фрайштадт; школа; виклади; Просвітній відділ; Австро-Угорщина
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення: 11 Лип 2022 10:49
Останні зміни: 11 Лип 2022 10:49
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41507

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу