Правове підгрунтя середньовічної папської дипломатії: інститут легатів

Санжарова, Галина Федорівна та Санжаров, Валерій Анатолійович та Мацелик, Михайло Олексійович (2022) Правове підгрунтя середньовічної папської дипломатії: інститут легатів Юридичний науковий електронний журнал (8). с. 576-579. ISSN 2524-0374

Текст H_Sanzharova_M_Macelyk_LSEJ_8_FRGM.pdf - Опублікована версія Download (430kB)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню середньовічної правової рефлексії стосовно інституту папських легатів, «officium legationis» і дипломатичного представництва, ролі канонічного права в концептуалізації посади посла і розробці ідеї дипломатичної «професії». Авторами констатовано, що середньовічне канонічне право протягом сотень років мало значний вплив на розвиток західних правових норм та сприяло розвитку системи міжнародного права, оформленню дипломатичного права, визначенню сутності посольскої служби, затвердженню імунітету послів і поширенню практики постійного дипломатичного представництва. Відзначено, що недоторканність папських посланців була закріплена в «Декреті» Граціана, заснованому на римському праві, і порушення негайно каралося інтердиктом і відлученням. Папа Гонорій III (1216–1227) прийняв конституцію, яка прирівнювала напади на кардиналів до злочинів проти величності. З’ясовано рангові градації в межах легатської функції, повноваження легатів, нунціїв та нижчих за статусом посланців, матеріальні умови, фінансове забезпечення та затратність місій, організація роботи легатської канцелярії, інструкції та звіти, нагорода або компенсація, імунітет та привілеї папських посланців. Обгрунтовано, що правова норма інституту легатства склалася протягом XIII століття і була лише вдосконалена у пізньому середньовіччі з точки зору світського правосуддя. Підверджено висновок, що інститут еволюціонував від тимчасових місій легатів до постійної нунціатури як стабільного дипломатичного представництва папства при імператорському, королівських та княжих дворах. Висловлено думку, що вплив папства і канонічного права сприяли формуванню поля світських ранньомодерних та сучасних дипломатичних концепцій і практик. Автори дійшли висноку, що останні дослідження ставлять під сумнів класичну дихотомію між середньовічною та сучасною дипломатією, відкривають нові можливості завдяки багаторівневому аналізу джерел, переорієнтуються на вивчення насамперед комунікативного складника дипломатії (як простору для взаємодії та переговорів), множинності дипломатичних акторів.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	міжнародне право; дипломатичне право; Середні віки; легати; призначення, повноваження, винагорода, звітність послів
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства
Користувач, що депонує:	Галина Федорівна Санжарова
Дата внесення:	26 Вер 2022 08:17
Останні зміни:	26 Вер 2022 08:17
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41836

Actions (login required)

Перегляд елементу