Семантико-функціональні особливості засобів репрезентації модальності у сучасній японській мові як лінгводидактична проблема

Комісаров, Костянтин Юрійович та Боришполець, Юлія Василівна (2023) Семантико-функціональні особливості засобів репрезентації модальності у сучасній японській мові як лінгводидактична проблема Актуальні питання гуманітарних наук: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка, 2 (65). с. 263-270. ISSN 2308-4855; 2308-4863

Текст K_Komisarov_Y_Boryshpolets_APHN_65_2023_FSM.pdf - Опублікована версія Download (613kB)

Анотація

Статтю присвячено аналізу семантико-функціональних особливостей засобів репрезентації модальності у сучасній японській мові з позицій лінгводидактики. Було виявлено головні проблемні моменти і рекомендовано потенційні шляхи їхнього подолання у процесі навчання японської мови як іноземної. Модальність як об’єкт вивчення завжди була й залишається складною підсистемою хоча б тому, що серед мовознавців відсутня узгоджена точка зору щодо обсягу цієї категорії. Вона виражає спосіб ментально-чуттєвого відображення дійсності, а кількість таких способів – значна й різноманітна. Японська мова має гармонійно розвинену і доволі масштабну систему модальних засобів, що спричиняє суттєві труднощі для здобувачів освіти. Було встановлено, що схеми репрезентації модальності класифікуються на теренах Японії переважно за семантико-функціональним та структурно-морфологічним критеріями з обов’язковим урахуванням чинників мовця й адресата, а найцікавішими для лінгводидактики є допоміжні елементи, що приєднуються до форм присудка. Аналіз показав, що у процесі дослідження категорії модальності слід насамперед зважати на формальні показники, а також доносити цю необхідність до здобувачів освіти. Достатньо ефективним та наочним видається виділення двох великих семантико-функціональних груп засобів репрезентації модальності в японській мові: суб’єктивне припущення та аксіологічна модальність. Також, на заняттях з японської мови варто наголошувати на тому, що в японській культурі має значення джерело отримання інформації, а також її достовірність, та ілюструвати цей факт за допомогою категорії модальності. Обставини здобуття інформації поступаються рівневі зацікавленості мовця. Якщо ж говорити про зацікавленість в інформації взагалі, то не можна випускати з поля зору психоемоційний стан автора повідомлення.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Лінгводидактика; категорія модальності; автор і адресат повідомлення; диктум і модус; суб’єктивне припущення; аксіологічна модальність.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет східних мов > Кафедра японської мови і перекладу
Користувач, що депонує:	Доцент Костянтин Юрійович Комісаров
Дата внесення:	28 Вер 2023 12:00
Останні зміни:	28 Вер 2023 12:00
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/46150

Actions (login required)

Перегляд елементу