«Ноїв ковчег» Галини Гордасевич: як метафора маркує травму

Жигун, Сніжана Віталіївна (2023) «Ноїв ковчег» Галини Гордасевич: як метафора маркує травму Літературний процес: методологія, імена, тенденції (21). с. 57-63. ISSN 2412-2475

Текст S_Zhygun_LP_21_2023_FUFKM.pdf Download (215kB)

Анотація

Предметом цього дослідження є метафора, яка сигналізує про неподолану травму. Процес метафоризації є частиною формування наративу про травму, у якому метафора працює як захисний механізм, що дає змогу не говорити про травматичний досвід прямо, але все ж говорити про нього. Мета цієї розвідки — продемонструвати, як у художньому тексті про травматичний досвід метафора може видаватися способом надання подіям сенсу, але натомість увиразнює неможливість висловити особисте переживання. Методологічною основою дослідження є студії травми, зокрема таких авторів: К. Карут, М. Вілкінсон, Б. Ван дер Колк, К. Бревін, В. Ві- льямс. Продуктивними для аналізу проблеми були також літературознавчі дослідження Дж. Анкер та Т. Гребенюк. Актуальність нашої розвідки полягає у потребі вивчити особливості наративу травми, зокрема на матеріалі літератури про Другу світову війну. У результаті аналізу повісті Г. Гордасевич «Ноїв ковчег» зроблено висновок про те, що метафора у травматичному тексті може бути тією категорією, яка визначає наративні особливості та генерує зміст навіть тоді, коли сама розповідь вже закінчилася. Метафора «Ноїв ковчег» уподібнює життя родини отця Іларія в часи окупації до старозавітної історії. Війна зображається як стихійне лихо (потоп) і кара за гріхи. Дім священника, де збираються представники різних національних і соціальних груп, уподібнюється до ковчега, а незалежність України має стати веселкою після потопу. Водночас у тексті ця метафора виявляє неповноту — нараторка зупиняє розповідь до завершення потопу, відмовившись говорити про те, що спасіння не сталося. Ця неповнота метафори маркує травму — неможливість говорити про втрату родини, соціальної групи, національного середовища. Тобто розповідь про війну і окупацію вдалося втілити у цілісний наратив, але розповідь про прихід радянської влади і його наслідки опинилася поза текстом. Застигла метафора дає змогу почати розповідь, але невідповідність між знаним претекстом і реальністю не дає її продовжити і вербалізувати травму. Водночас саме метафора маркує існування травми, замовчуваного досвіду, який авторка не в змозі втілити у розповідь. Мотив мовчання як наслідку травми акцентується тематизацією його в тексті.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	травма; метафора; Ноїв ковчег; наратив; мовчання
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Сніжана Віталіївна Жигун
Дата внесення:	01 Лист 2023 13:17
Останні зміни:	01 Лист 2023 13:17
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/46790

Actions (login required)

Перегляд елементу