Динаміка лексичного складу української мови у воєнний період 2022–2023 років

Горохова, Тетяна Олександрівна та Бойко, Марія Іванівна (2023) Динаміка лексичного складу української мови у воєнний період 2022–2023 років Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка праць молодих вчених (67 (1)). с. 213-218. ISSN 2308-4855; 2308-4863

Текст T_Horokhova_M_Boiko_APHN_67_FUFKM.pdf Download (375kB)

Анотація

Активне творення неологізмів зумовлено низкою чинників позамовного характеру: відображення зрізу розвитку сучасного українського суспільства, відкритість України до інновацій, інтенсивне підвищення ролі комп’ютеризації та інтернетизації, інтелектуалізації українців тощо. Однак ми не применшуємо значення внутрішньомовних чинників, які є також надзвичайно важливими. Повномасштабна війна Росії проти України докорінно змінила погляди українців на питання утвердження української мови, викликала помітні зрушення лексичного складу та зумовила появу неолексем. Сьогодні особливої уваги, виваженого фахового аналізу потребують ті зміни, яких зазнала українська літературна мова у зв’язку з військовою агресією. Мовним маркером російсько-української війни 2022 року є неологізми, які вміщують у собі увесь набір емоцій українського народу до повномасштабного вторгнення 2022 року. Мета статті – схарактеризувати динаміку лексичного складу української мови у воєнний період 2022–2023 років. У статті зафіксовано та розглянуто різноманітні нові лексеми воєнного періоду 2022–2023 років; виокремлено основні джерела поповнення лексичного складу у досліджуваний період; покласифіковано досліджувані одиниці за тематичними групами. Автори статті з’ясували, що найекспресивнішими неолексемами, пов’язаними з тематикою сучасної війни, виявилися ті, що характеризують й описують ворога. Вони становлять найбільшу частку серед лексичних інновацій. Одним із найпопулярніших неологізмів стала лексема «рашизм» – маніпулятивна, популістська квазіідеологія і практика політичного режиму РФ кінця ХХ – початку ХХІ століття. Велика кількість неолексем у період повномасштабної агресії Росії проти України утворена словотвірним способом й має відонімне походження. Від прізвищ відомих державних, політичних та громадських діячів. На окрему увагу заслуговують лексеми, які із початком повномасштабного вторгнення набули нових або додаткових значень – семантичні неологізми або неосемантизми.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	мова війни; неологізми; словотворення; дискурс; повномасштабна війна.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	Тетяна Горохова
Дата внесення:	09 Лист 2023 08:51
Останні зміни:	09 Лист 2023 08:51
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/46953

Actions (login required)

Перегляд елементу