Українські археологи та музейники під тиском більшовицького режиму: середина 1920-х років

Бонь, Олександр Іванович (2021) Українські археологи та музейники під тиском більшовицького режиму: середина 1920-х років Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині (25). с. 299-306. ISSN 2223-1218

[thumbnail of O_Bon_UAMSP_MDAPV_2021_25_KUBG_FSHN.pdf] Текст
O_Bon_UAMSP_MDAPV_2021_25_KUBG_FSHN.pdf - Опублікована версія

Download (2MB)
Офіційне посилання: https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/mater...

Анотація

Показано форми й методи тиску більшовицького тоталітарного режиму на українських археологів і музейників у середині 1920-х років та намагання встановити повний контроль над суспільством уже від початку утвердження в Україні. Констатовано, що більшовицька влада не приховувала негативного ставлення до інтелігенції – це набуло гострого політичного значення, оскільки чимало інтелектуалів були активними учасниками української революції. Зазначено, що тотальний контроль здійснювався і за окремими її представниками, відомими своїм несприйняттям нового режиму. Стверджено, що ідеологічний тиск на інтелігенцію відбувався і в період «українізації» у 1920-х роках – від початку утвердження режиму в 1921 р. каральні органи намагалися контролювати інтелігенцію, використовуючи для цього систему сексотів, яких вербували в її середовищі або у нього вводили. Встановлено, що з 1923 р. і надалі ця система удосконалювалася – мережа інформаторів повідомляла про політичні настрої викладачів та студентів, на них заводили картки-формуляри, де зберігали характеристики політичної діяльності та відкладали повідомлення інформаторів. Зазначено, що політбюро ЦК КП(б)У неодноразово розглядало питання щодо української інтелігенції та її чільних представників, відтак у 1923–1926 рр. відбулися звільнення і переслідування директорів та співробітників провідних музеїв підрадянської України. З’ясовано, що підставами для звільнення і тиску слугували неналежне зберігання музейних цінностей, господарські порушення, а також невиконання завдань «пролетаризації музеїв», тобто ідеологічні підстави. Вже в середині 1920 рр. мали місце різноманітні форми тиску на українських археологів, музейників – адміністративний, кримінальний, ідеологічний, які притаманні періоду масових репресій. Все це здійснювалось на основі розгортання мережі інформаторів у середовищі інтелігенції з метою контролю і впливу.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: археологи; музейники; 1920-ті роки; більшовицький режим; М. Макаренко; Д. Яворницький; М. Біляшівський; М. Рудинський
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України
Користувач, що депонує: Unnamed user with email kiu.fshn@kubg.edu.ua
Дата внесення: 23 Лист 2023 12:37
Останні зміни: 23 Лист 2023 12:37
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/47260

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу