Semantic аnd Morphological Composition оf Attributive Statements оf University Teachers About The Quality оf Professional Activity

Лозова, Ольга Миколаївна та Литвиненко, Олена Олександрівна та Коркос, Ярослав Олександрович та Грубі, Т.В. (2024) Semantic аnd Morphological Composition оf Attributive Statements оf University Teachers About The Quality оf Professional Activity Psycholinguistics (36 (1)). с. 123-153. ISSN 2309-1797; 2415-3397

[thumbnail of O_Lozova_ta_in_P_36_1_2024.pdf] Текст
O_Lozova_ta_in_P_36_1_2024.pdf

Download (535kB)
Офіційне посилання: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/i...

Анотація

Проаналізовано семантико-морфологічний склад атрибутивних висловлювань, в яких викладачі ЗВО виражали характеристики (атрибутували) поняття “якість виконання професійної діяльності”. Наукову новизну становить подальший розвиток психолінгвістичного знання про раніше операціоналізоване поняття “концептуальна розкутість мовця”. Верифіковано гіпотези про те, що концептуальна розкутість мовця по-різному виявляється в мовленнєвій продукції дорослих і пов'язана з такими соціолінгвістичними параметрами мовця, як професійна спеціалізація (суспільно-гуманітарний або природничий профілі) та стаж викладацької діяльності. Методи та методики дослідження. З метою емпіричної перевірки гіпотез зібрано письмові атрибутивні висловлювання 367 науково-педагогічних працівників (НПП) загальним обсягом 4751 лексема. Застосовано частотний порівняльний аналіз таких параметрів текстів: об’єму висловлювань (речень, слів, символів), їхнього морфологічного складу (таких частин мови, як іменник, прикметник, дієслово, займенник) та семантичного змісту (кількість унікальних слів, ключові слова). Для порівняння частотних значень використано критерій кутового перетворення Фішера та критерій Краскала-Уолліса. Результати. Переважна більшість отриманих речень за своєю логічною структурою є простими (атомарними) атрибутивними висловлюваннями.Науково-педагогічним працівникам суспільно-гуманітарного профілю характерне використання суттєво більшої кількості унікальних слів, а природничо-математичного спрямування – займенників. Разом з тим, значущої різниці частоти вживання іменників, дієслів та прикметників в атрибутивних висловлюваннях професіоналів за профілем їхньої спеціалізації спостережено не було. Збільшення викладацького стажу респондентів пов’язане зі збільшенням кількості унікальних слів та зменшенням використаних символів та слів, тоді як різниці у морфологічному складі висловлювань виявлено не було. Висновки. Концептуальна розкутість мовця має різний ступінь вираженості у письмовому мовленні науково-педагогічних працівників за критеріями спеціальності та стажу роботи. Досвідченішим фахівцям як мовцям притаманний вищий рівень концептуальної розкутості. Остання також залежить від профілю спеціалізації в межах однієї професійної діяльності: більшою мірою ця якість притаманна викладачам суспільно-гуманітарного профілю діяльності, меншою – фахівцям природничо-математичного профілю

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: семантико-морфологічний аналіз; атрибутивні висловлювання; психолінгвістика; науково-педагогічні працівники; концептуальна розкутість мовця.
Типологія: Статті у базах даних > Erih Plus
Підрозділи: Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра практичної психології
Користувач, що депонує: професор О.М. Лозова
Дата внесення: 29 Лист 2024 11:10
Останні зміни: 29 Лист 2024 11:10
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/50428

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу