Калюжна, Євгенія Миколаївна та Білик, Катерина Миколаївна (2024) Взаємозв’язок рівня тривожності та адаптаційного потенціалу студентів Габітус (63). с. 93-99. ISSN 2663-5208
|
Текст
Ye_Kaliuzhna_K_Bllyk_VRTTAPS_(36)2024_KSUB.pdf - Опублікована версія Download (407kB) |
Анотація
У статті наведено результати дослідження проблеми взаємозв’язку рівня тривожності та адаптаційного потенціалу студентів. Основна мета статті – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити взаємозв’язок рівня тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження проблеми тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. Представлено структуру тривожності студентів, яка містить такі складники: когнітивний компонент як комплекс знань або розумінь щодо передбачуваних неприємних обставин (показник – самоусвідомлення); мотиваційний компонент, який відображає комплекс мотивів, що зумовлюють досягнення цілей – мотивація успіху та уникнення невдачі (показник – мотивація досягнення цілей); емоційний компонент, який характеризує сукупність переживань, емоцій, які проявляються у вигляді тривожності, сигналів про тривожні ситуації (показник – емоційний інтелект); поведінковий компонент, який передбачає сукупність реакцій особистості на непередбачувані складні обставини (показник – локус контролю). Визначено та охарактеризовано психологічні чинники тривожності студента: об’єктивні: освітнє середовище, родинно-сімейні взаємовідносини, референтна група, режим життєдіяльності; суб’єктивні: загальна ерудиція, стресостійкість, самооцінка, адаптаційний потенціал. Адаптаційний потенціал визначено ключовим чинником тривожності студентів і розтлумачено як складну систему психологічних, соціально-психологічних і психічних властивостей, якостей, що актуалізуються особистістю для створення, реалізації нових програм поведінки у змінених умовах життєдіяльності. Визначено рівень тривожності й адаптаційного потенціалу студентів, зокрема підвищений рівень тривожності у переважної більшості майбутніх фахівців, що зумовлює характер подальшої роботи над корекцією зазначеного явища, яка передбачає детальний розгляд питання впливу адаптаційного потенціалу як чинника тривожності студентів, розроблення програми розвитку зазначеного явища з метою зниження рівня тривожності молоді. Досліджено особливості взаємозв’язку рівня тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що рівень тривожності студентів зумовлений рівнем адаптаційного потенціалу майбутніх фахівців: чим вище рівень адаптаційного потенціалу, тим нижче рівень тривожності, і навпаки. Розроблено програму розвитку адаптаційного потенціалу студентів, яка ґрунтується на основі особистіно-орієнтованого, біхевіористичного, середовищного, психодинамічного підходів. Програма спрямована на усвідомлення студентами адаптаційних проблем, на розвиток комунікативних умінь, формування здатності до прийняття змін, що відбуваються у процесі навчання в закладі вищої освіти. Аналіз результатів упровадження програми з розвитку адаптаційного потенціалу студентів довів її ефективність. Підтверджена ефективність тренінгової програми розвитку адаптаційного потенціалу студентів свідчить про доцільність її використання задля зниження рівня тривожності здобувачів освіти.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | адаптаційний потенціал студентів; тривожність студентів; освітній процес; експеримент; тренінгова програма; концептуальна модель; компоненти |
| Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра практичної психології |
| Користувач, що депонує: | Євгенія Миколаївна Калюжна |
| Дата внесення: | 23 Квіт 2025 07:26 |
| Останні зміни: | 25 Лист 2025 11:29 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/51643 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


