Вияв емоцій як фактор психічного здоров'я дитини у ранньому віці

Антипін, Євген Борисович та Савченко, Юрій Юрійович та Редько, Сергій Іванович (2026) Вияв емоцій як фактор психічного здоров'я дитини у ранньому віці Наукові інновації та передові технології, 3 (55). с. 2695-2707. ISSN 2786-5274

Текст Savchenko_Antypin_Redko_2026_NIPT_3_55.pdf Download (1MB)

Анотація

У статті наведено теоретичні основи вивчення емоційних виявів дітей раннього віку у психологічних дослідженнях. Викладаються теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували вияви емоцій. З’ясовано, що раннє дитинство – період, який є найважливішим у соціально-емоційному благополуччі дитини, так і в психічному розвитку в цілому. Від народження до трьох років виробляються основні патерни емоційної взаємодії з оточуючими людьми, розвиваються специфічні, пов’язані з досвідом дитини, стратегії емоційної адаптації, які транслюються впродовж усього життя. Проблема емоційного розвитку безпосередньо пов’язана з питаннями психічного здоров’я людини на всіх етапах її розвитку. Встановлено, що немовлятам вже з моменту народження притаманна здатність розрізняти емоційні вияви обличь дорослих, які знаходяться поряд з ним, а також імітувати пропоновані вияви обличчя. Важливо, що немовля здатні за допомогою емоцій не тільки відображати сигнали «ззовні», але й сигналізувати дорослому про власний стан, і це є однією з основних функцій емоцій на ранніх етапах розвитку дитини. Закцентовано увагу на тому що, дитина і дорослий включаються у ланцюг емоційного обміну, впливаючи один на одного та змінюючи поведінку один одного. Одночасно дорослий, завдячуючи емоційним сигналам дитини, отримує можливість зрозуміти її емоційний стан та надати їй адекватну допомогу у регуляції її власного стану. Доведено, що емоційна сигналізація дитини дозволяє людині, яка доглядає за дитиною, оцінити як ступінь її задоволення, так і відповідну потребу у втручанні. Це відбувається тому, що немовля від народження має певні біологічні механізми, які покладені в основу потреби встановлювати емоційний зв’язок, виявляти деякі форми поведінки, які здатні змусити оточуючих знаходитися поруч з ним та піклуватися про нього. Дані форми поведінки мають адаптивний характер, так як забезпечують малюку турботу, яка необхідна для виживання. Як аргумент значущості, виокремлено той факт, що у ранньому віці для дитини є характерною особлива емоційність сприймання навколишнього світу, це – її характерна психічна риса. Емоції не тільки висловлюють ті чи інші особливості мотивації поведінки дитини, але й відіграють суттєву роль в реалізації цих мотивів.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	емоції; радість; афект; психічний розвиток; дитина раннього віку
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет педагогічної освіти > Кафедра освітології та психолого-педагогічних наук
Користувач, що депонує:	Євген Борисович Антипін
Дата внесення:	15 Квіт 2026 12:48
Останні зміни:	15 Квіт 2026 12:48
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56658

Actions (login required)

Перегляд елементу