Форми і методи профілактики професійного вигорання соціальних працівників: теоретичні підходи та сучасні виклики

Карпенко, Олена Георгіївна та Лісовцева, Олена (2026) Форми і методи профілактики професійного вигорання соціальних працівників: теоретичні підходи та сучасні виклики Соціальна робота та соціальна освіта, 17 (2). с. 34-47. ISSN 2618-0715

Текст Katpenko_Lisovtseva_2026.pdf - Опублікована версія Download (1MB)

Анотація

Стаття присвячена проблемам професійного вигорання в соціальній роботі, актуальним формам і методам його профілактики в сучасних умовах України. Метою статті є теоретичне обґрунтування проблеми професійного вигорання, аналіз її особливостей в соціальній роботі, класифікація форм і методів профілактики професійного вигорання в соціальній роботі. Відповідно здійснено комплексний теоретичний аналіз проблеми професійного вигорання за матеріалами актуальних досліджень, проаналізовано причини та особливості професійного вигорання в соціальній роботі. Використано ряд методів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація наукових джерел з психології, соціальної роботи та соціальної педагогіки з метою визначення сутності поняття професійного вигорання, його причин, проявів та підходів до профілактики; порівняльний аналіз застосовано для вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових підходів до проблеми професійного вигорання та визначення ефективних форм і методів його профілактики у соціальній роботі; узагальнення практичного досвіду використано для аналізу практики діяльності соціальних служб і визначення ефективних форм профілактики професійного вигорання серед фахівців соціальної сфери. Визначено відмінності між професійним вигоранням, стресом, депресією та професійною деформацією. Доведено, що соціальна робота, яка належить до професій «людина-людина», має найвищий ризик професійного вигорання через постійну необхідність емпатійного зв’язку з клієнтами у складних життєвих обставинах. Профілактика професійного вигорання описана як багатофакторна система превентивних заходів, що має на меті не лише нівелювання стресорів, а й активне нарощування внутрішніх адаптаційних ресурсів фахівця. Обґрунтовано, що профілактика професійного вигорання в соціальній роботі може бути успішною лише за умови застосування низки заходів в межах комплексного багаторівневого підходу, який поєднує індивідуальні та організаційні заходи. При цьому важливу роль відіграє розвиток психологічної стійкості фахівців соціальної сфери, формування професійної підтримки у колективі та впровадження сучасних технологій управління персоналом у соціальних службах. Результати дослідження свідчать про те, що професійне вигорання є складним багатофакторним явищем, яке суттєво впливає на ефективність діяльності соціальних працівників. У зв’язку з цим профілактика цього явища має стати одним із пріоритетних напрямів розвитку системи соціальної роботи, оскільки психологічна стійкість фахівців безпосередньо визначає якість надання соціальних послуг та ефективність соціальної підтримки населення.

Тип елементу :	Стаття
Додаткова інформація:	Карпенко О., Лісовцева О. Форми і методи профілактики професійного вигорання соціальних працівників: теоретичні підходи та сучасні виклики. Соціальна робота та соціальна освіта. 2026. № 2(17). С. 34–47. DOI: https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(17).2026.361098
Ключові слова:	професійне вигорання; профілактика професійного вигорання; емоційне виснаження; супервізія; балінтівські групи; психологічна стійкість; стресостійкість; соціальна робота; соціальні працівники; сучасні виклики соціальної роботи
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи
Користувач, що депонує:	Марина Миколаївна Лехолетова (Шеремета)
Дата внесення:	04 Черв 2026 14:06
Останні зміни:	04 Черв 2026 14:06
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57907

Actions (login required)

Перегляд елементу