Етичні дилеми «відповідального капіталізму» в Україні: філософсько-теоретичний аналіз та критика моделей в умовах екзистенційної кризи

Войновський, Олег Олегович (2026) Етичні дилеми «відповідального капіталізму» в Україні: філософсько-теоретичний аналіз та критика моделей в умовах екзистенційної кризи [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ФІЛм-1-24-2.0д. Дата захисту: 17.06.2026, Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка.

Текст O_Voinovskyi_FSHN_2026.pdf Download (552kB)

Анотація

Магістерська робота на тему: «Етичні дилеми «відповідального капіталізму» в Україні: філософсько-теоретичний аналіз та критика моделей в умовах екзистенційної кризи». Об’єкт дослідження: феномен «відповідального капіталізму» як специфічна соціокультурна та етична практика в умовах сучасної України. Предмет дослідження: специфіка етичних дилем українського бізнесу, що виникають внаслідок конфлікту інструментальної та ціннісної раціональностей в умовах воєнного стану. Актуальність теми. Сучасний глобальний економічний порядок перебуває у стані глибокої турбулентності, що характеризується не лише циклічними фінансовими рецесіями, а й фундаментальною кризою легітимності капіталізму як ціннісної системи. У добу антропоцену та наростання глобальних системних ризиків економічна діяльність, відірвана від етичного фундаменту, стає загрозою для самого існування цивілізації. Ми спостерігаємо стан, який Макс Вебер свого часу описував як «розчарування світу» (Entzauberung) та панування «залізної клітки» раціональності, де жива етика підміняється бюрократичною процедурою, а людина перетворюється на функціональний елемент бездушного механізму акумуляції капіталу [1; 15; 30]. Глобальна криза легітимності «стейкголдерського капіталізму» та стандартів ESG свідчить про те, що формальний комплаєнс більше не здатен приховати порожнечу етичних засад сучасного бізнесу [6; 31]. Для України, яка з 2014 року та особливо гостро з 24 лютого 2022 року перебуває в епіцентрі найбільшого з часів Другої світової війни збройного конфлікту на європейському континенті, ці теоретичні дискусії набувають екзистенційного забарвлення. Війна стала «епістемологічним розривом», що оголив критичні етичні прогалини у панівних моделях корпоративного управління та соціальної відповідальності бізнесу (КСВ). Те, що в мирний час класифікувалося як «ефективний менеджмент», «мінімізація ризиків» або «оптимізація податків», в умовах воєнного стану трансформується у радикальні категорії моральної зради або патріотичного обов'язку. Традиційні інструментальні підходи до економічної ефективності, що десятиліттями формували обличчя глобального ринку, в українському контексті вступають у прямий конфлікт із ціннісними імперативами виживання нації та збереження суверенної державності. Актуальність магістерського дослідження зумовлена необхідністю глибокого філософського переосмислення ролі бізнесу в умовах «граничної ситуації» (Grenzsituation), коли стабільне інституційне середовище руйнується, а бізнес-суб’єкт постає перед вибором, що виходить за межі максимізації прибутку [5; 11]. Український контекст виступає унікальним історичним полігоном для перевірки життєздатності теорій «відповідального капіталізму». Тут відбувається лобове зіткнення західних ліберальних моделей (ESG-стандартів, стейкголдерського капіталізму) із жорсткою реальністю «партизанської» економіки опору та спадщиною олігархічної «Системи» (Systema), яка тривалий час функціонувала на засадах кумівського капіталізму та інструменталізації державних інститутів для приватного збагачення [12; 23]. Традиційні підходи до КСВ, що розвивалися в межах стабільного західного інституційного ландшафту, базувалися на припущенні добровільної участі бізнесу в соціальних проектах як інструменту «м'якої сили». Проте війна в Україні руйнує це припущення, перетворюючи соціальну відповідальність із маркетингової опції на онтологічну умову легітимності. Як свідчить сучасний науковий дискурс, ми спостерігаємо перехід від «політичної КСВ» до «партизанської КСВ» (Partisan CSR), де нейтральність бізнесу більше не є етично прийнятною позицією, а залученість у національний спротив стає джерелом нового «суспільного договору» [14; 19]. Це вимагає залучення потужного теоретичного апарату Макса Вебера для аналізу трансформації «духу капіталізму» від сухої прагматики до нової етики покликання (Beruf) та розрізнення типів раціональності як методологічної основи дослідження [1; 17; 18].

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	етичні дилеми; відповідальний капіталізм; Макс Вебер; покликання; патріотичний капіталізм; війна в Україні; ESG-стандарти; суспільний договір;
Шифр освітньої програми:	033.00.01
Шифр академічної групи:	ФІЛм-1-24-2.0д
ПІБ наукового керівника:	Пасько Ярослав Ігорович
Дата захисту:	17.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	23 Черв 2026 12:21
Останні зміни:	23 Черв 2026 12:21
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58482

Actions (login required)

Перегляд елементу