Філософія конс'юмеризму в контексті сучасних суспільно-економічних відносин

Саган, Олексій Володимирович (2026) Філософія конс'юмеризму в контексті сучасних суспільно-економічних відносин [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ФІЛм-1-24-2.0д. Дата захисту: 17.06.2026, Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка.

Текст O_Sahan_FSHN_2026.pdf Download (788kB)

Анотація

Актуальність теми. Сучасне суспільство перебуває в умовах глибоких соціально-економічних, культурних та цифрових трансформацій, внаслідок яких споживання виходить за межі суто економічної доцільності, перетворюючись на визначальний фактор соціокультурного буття. Сучасний консюмеризм функціонує не лише як механізм задоволення матеріальних потреб, а насамперед як інтегральна форма соціальної комунікації, інструмент рефлексивного конструювання ідентичності та провідний чинник формування ціннісних орієнтацій індивіда. У цьому контексті консюмеризм постає як комплексний соціально-філософський феномен, що вимагає ґрунтовної деконструкції його онтологічних, аксіологічних та антропологічних вимірів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасних суспільно-економічних відносинах споживання дедалі частіше набуває статусу ключового чинника організації соціального простору, виходячи далеко за межі результату виробництва. Інструментарій реклами, маркетингу, брендингу та цифрових платформ формує нові моделі бажань, інкорпоруючи їх у повсякденну поведінку й процеси саморозуміння суб’єкта. У результаті консюмеризм трансформується з периферійного явища масової культури на фундаментальну проблему, що актуалізує питання свободи вибору, меж автономії особистості, відтворення соціальної нерівності та трансформації аксіологічних домінант. Особливої гостроти ця проблематика набуває в умовах цифрової культури, де поєднання соціальних мереж, інфлюенсерської економіки та алгоритмічних рекомендацій створює середовище перманентного споживчого стимулювання. В такому середовищі споживання еволюціонує до публічної самопрезентації та механізму здобуття символічного визнання, що зумовлює посилення залежності індивіда від зовнішніх стандартів успішності, візуальних репрезентацій та динамічних показників соціального схвалення. Водночас консюмеризм демонструє внутрішньо суперечливий характер. Він іманентно пов’язаний із технологічним прогресом, економічним зростанням та розширенням палітри індивідуального вибору, проте водночас генерує штучні потреби, посилює статусну конкуренцію, стандартизує структуру бажань і підмінює автентичну самореалізацію зовнішніми символами соціального успіху. Саме ця дихотомія зумовлює складність консюмеризму як об’єкта сучасної соціальної філософії. Актуальність дослідження визначається нагальною потребою у ґрунтовному філософському аналізі консюмеризму як феномену, що не лише відображає фундаментальні зрушення в сучасних суспільно-економічних відносинах, а й безпосередньо трансформує людську ідентичність, загострюючи конфлікт між ідеєю автономної свободи вибору та детермінуючим впливом ринкових механізмів і культури споживання. Ступінь наукової розробки проблеми. Аналітичний дискурс щодо феномену консюмеризму сформувався на перетині філософії, соціології, економічної теорії, культурології та психології. Фундаментальні теоретичні засади для філософського осмислення споживання закладені в працях Карла Маркса, зокрема через концепцію товарного фетишизму. У межах цієї теорії обґрунтовано, що в умовах капіталістичного способу виробництва речі наділяються специфічним соціальним статусом, що призводить до опредмечення та приховування реальних суспільних відносин між індивідами. Важливий внесок у розуміння споживання як соціального явища зробив Торстейн Веблен, який розробив концепцію демонстративного споживання. Його ідеї дозволяють розглядати споживання не лише як економічну дію, а як спосіб демонстрації престижу та приналежності до певної соціальної страти. У соціологічному контексті вагомими є також праці П’єра Бурдьє, який аналізував кореляцію між індивідуальними смаками, споживчими практиками та обсягом культурного капіталу суб’єкта. Фундаментальне значення для соціально-філософського осмислення консюмеризму мають праці Жана Бодріяра, який здійснив радикальну деконструкцію споживання як системи семіотичного обміну. Дослідник стверджує, що в умовах пізнього капіталізму споживання остаточно втрачає утилітарну первинність, перетворюючись на процес маніпуляції знаками та символами. Саме цей теоретичний інструментарій є визначальним для аналізу консюмеризму в постмодерному суспільстві, де гіперреальність, сформована симулякрами, образами та медіатизованими репрезентаціями, підміняє собою об’єктивну дійсність. Проблема консюмеризму ґрунтовно досліджена у працях Зигмунта Баумана, який аналізував сучасне суспільство як «суспільство споживачів», де ідентичність постійно оновлюється через акти вибору та демонстрацію стилю життя. Значний вплив на розробку проблематики мають також ідеї Герберта Маркузе щодо формування «хибних» потреб та концепція Еріха Фромма, який протиставив екзистенційні модуси «мати» та «бути». Культурологічний вимір проблеми представлений у працях Деніела Белла, Майка Фезерстоуна, Наомі Кляйн та інших дослідників, які аналізували зв’язок між культурою споживання, брендами, рекламою та логікою пізнього капіталізму. Також важливе значення для розуміння функціонування сучасної культури через образи та видовищність мають ідеї Гі Дебора про «суспільство спектаклю». Попри значну кількість досліджень, проблема консюмеризму залишається актуальною, оскільки цифрові технології, алгоритмічні рекомендації, інфлюенсерська культура та економіка вражень створюють нові форми споживчої поведінки, що потребує подальшого соціально-філософського аналізу.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	консюмеризм; суспільство споживання; товарний фетишизм; ідентичність; симулякр; економіка вражень; відчуження; гіперреальність; алгоритмічний консюмеризм; соціальна дистинкція;
Шифр освітньої програми:	033.00.01
Шифр академічної групи:	ФІЛм-1-24-2.0д
ПІБ наукового керівника:	Горбань Олександр Володимирович
Дата захисту:	17.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	23 Черв 2026 12:49
Останні зміни:	23 Черв 2026 12:49
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58489

Actions (login required)

Перегляд елементу