Швецов, Дмитро Євгенійович (2026) Філософські засади генези цивілізації: генетично-структурний аналіз [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ФІЛм-1-24-2.0д. Дата захисту: 17.06.2026, Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка.
![[thumbnail of D_Shvetsov_FSHN_2026.pdf]](https://elibrary.kubg.edu.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Текст
D_Shvetsov_FSHN_2026.pdf Download (646kB) |
Анотація
Актуальність дослідження. Сучасна епоха глобальних трансформацій ставить перед соціогуманітарним знанням питання, що не вкладаються у межі жодної з класичних теоретичних схем. Прискорення технологічних змін, геополітична реконфігурація і поглиблення структурної нерівності між суспільствами актуалізують необхідність переосмислення самих механізмів цивілізаційного поступу. Особливої гостроти ця проблема набуває в контексті досвіду суспільств, що опинилися на периферії глобальної системи поділу праці не внаслідок природних обмежень, а внаслідок конкретних інституційних і структурних деформацій, що підлягають теоретичній діагностиці й практичному виправленню. Стан наукової розробки проблеми цивілізаційного розвитку відзначається концептуальним різноманіттям і водночас теоретичною незавершеністю. Лінійно-еволюціоністська парадигма, що тривалий час задавала горизонт дискусії, продемонструвала обмеженість у поясненні не-західних і постколоніальних траєкторій. Циклічні концепції Шпенґлера[63] і Тойнбі[65] запропонували альтернативний образ цивілізаційної динаміки, однак зіткнулися з проблемою методологічної верифікації. Формаційна теорія марксизму і її сучасні похідні, від світ-системного аналізу до неоінституціоналізму, суттєво поглибили розуміння матеріально-структурних підвалин цивілізаційного поступу, але залишили недостатньо опрацьованим культурно-ціннісний вимір. У вітчизняній науці ця проблематика розроблялася передусім у контексті осмислення постсоціалістичних трансформацій і пошуку моделі розвитку, адекватної умовам, що склалися в Україні після здобуття незалежності. Теоретичне підґрунтя для осмислення геополітичного та соціокультурного самовизначення держави заклали дослідження Пирожков С. І.[17]. Водночас історичний контекст та цивілізаційні виміри українського поступу предметно аналізували у своїх роботах Калакура Я. С., Рафальський О. О.[9]. Дотичні до теми проводили Александрова О. С.[2,3], Горбань О. В.[3], Пасько Я. І.[16]. Недостатня теоретична опрацьованість інтегративної моделі, що поєднувала б формаційний, інституційний і культурно-антропологічний виміри цивілізаційної динаміки із аналізом конкретної траєкторії трансформаційних суспільств на прикладі України, і визначає актуальність пропонованого дослідження. Водночас, практична значимість теми зумовлена потребою у теоретично обґрунтованій стратегії повоєнного відновлення і структурної трансформації України, яка не обмежується технічною оптимізацією наявних інститутів, а передбачає системний переосмислення розподілу функцій між державою, ринком і суспільством у процесі реіндустріалізації.
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | цивілізаційний поступ; формаційний підхід; світ-системний аналіз; реіндустріалізація; рентна мотивація; технологічне вікно можливостей; |
| Шифр освітньої програми: | 033.00.01 |
| Шифр академічної групи: | ФІЛм-1-24-2.0д |
| ПІБ наукового керівника: | Стадник Микола Миколайович |
| Дата захисту: | 17.06.2026 |
| Місце захисту: | Київський столичний Університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
| Користувач, що депонує: | Андрій Вікторович Царенок |
| Дата внесення: | 23 Черв 2026 13:02 |
| Останні зміни: | 23 Черв 2026 13:02 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58490 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |