Медвєдєв, Костянтин Олексійович (2026) Повсякденність українських науковців у добу соціальних трансформацій (1900–1930-ті рр.) крізь призму особистих та судово-слідчих матеріалів [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ІСТм-1-24-2.0д. Дата захисту: 15.06.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
|
Текст
K_Medvediev_FSHN_2026.pdf Download (991kB) |
Анотація
Актуальність. Сучасна історична наука характеризується переходом від макроісторичного аналізу (вивчення глобальних політичних структур) до мікроісторичних досліджень, де центром уваги стає окрема особистість. У цьому контексті вивчення повсякденного життя української наукової інтелігенції першої третини ХХ ст. дозволяє реалізувати антропологічний підхід, розглядаючи історію крізь призму досвіду конкретної соціально-професійної групи. Актуальність теми зумовлена необхідністю реконструкції «живої тканини» історії, де побутові реалії, професійні комунікації та приватні емоції є невід'ємною частиною історичного процесу. Період 1900–1930-х рр. став часом радикальних соціальних трансформацій: від розпаду імперської системи до формування тоталітарного ладу. Наукова еліта опинилася в епіцентрі цих змін, що змушувало її постійно трансформувати власні повсякденні практики. Дослідження того, як вчені адаптувалися до нових політичних реалій, як змінювався їхній матеріальний статус та умови праці, є критично важливим для розуміння механізмів виживання інтелектуальної спільноти в умовах системної кризи. Особливу актуальність роботі надає поєднання джерел особового походження (щоденників, листів, мемуарів) із судово-слідчими матеріалами радянських репресивних органів. Такий синтез дозволяє виявити дисонанс між приватним життям вченого та його офіційним образом, сконструйованим державою. В умовах відкритого доступу до архівів ВУЧК–ДПУ–НКВС, переосмислення біографій провідних науковців (М. Грушевського, А. Кримського, С. Єфремова та інших) через їхній побутовий та професійний досвід є актуальним завданням для сучасної біографістики та соціальної історії. Актуальність теми підсилюється потребою деміфологізації образу науковця, який тривалий час подавався або виключно через призму його суспільно-політичної діяльності, або як ідеологізований «радянський вчений». Звернення до повсякденності дозволяє побачити складність реальних життєвих виборів, стратегії збереження професійної етики та вплив матеріально-побутових чинників (житлового питання, продовольчих криз) на наукову діяльність. Це дає змогу сформувати більш об’єктивний та багатогранний погляд на розвиток української науки в одну з найскладніших епох її існування.
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | деміфологізація; професура; науковці; еміграція; |
| Шифр освітньої програми: | 032.00.01 |
| Шифр академічної групи: | ІСТм-1-24-2.0д |
| ПІБ наукового керівника: | Гедьо Анна Володимирівна |
| Дата захисту: | 15.06.2025 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Історія |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України |
| Користувач, що депонує: | Андрій Вікторович Царенок |
| Дата внесення: | 24 Черв 2026 09:52 |
| Останні зміни: | 24 Черв 2026 09:52 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58554 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


