Альтруїзм та егоїзм у ціннісних вимірах моралі: соціально-філософський аналіз

Фіх, Яна Валентинівна (2026) Альтруїзм та егоїзм у ціннісних вимірах моралі: соціально-філософський аналіз [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ФІЛб-1-22-4.0д. Дата захисту: 15.06.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of Ia_Fih_FSHN_2026.pdf] Текст
Ia_Fih_FSHN_2026.pdf

Download (802kB)

Анотація

У сучасному світі, де соціальні трансформації, кризи та конфлікти ставлять під сумнів традиційні моральні орієнтири, проблема співвідношення альтруїзму та егоїзму набуває особливого значення. Альтруїзм, як прояв безкорисливої турботи про інших, та егоїзм, як фокус на власних інтересах, становлять фундаментальні компоненти моральної поведінки людини. У ціннісних вимірах моралі ці поняття не лише відображають внутрішні конфлікти особистості, але й впливають на соціальні структури, культурні норми та етичні стандарти суспільства. В умовах глобалізації, економічної нерівності та воєнних викликів, таких як в Україні, аналіз цих феноменів через соціально-філософську призму стає необхідним для розуміння механізмів формування моральної свідомості та пошуку шляхів гармонійного співіснування індивіда та колективу. Актуальність теми зумовлена численними ключовими факторами, які відображають складність сучасного світу на тлі глобальних викликів, соціальних трансформацій та етичних дилем. У 2025 році, коли світ продовжує боротися з наслідками тривалих конфліктів, кліматичних криз та цифрової ери, дихотомія альтруїзму та егоїзму набуває ще більшої гостроти, впливаючи на індивідуальну поведінку, суспільні норми та глобальну стабільність. По-перше, у постмодерному суспільстві триває ерозія традиційних цінностей, де егоїзм домінує через посилення індивідуалізму, споживацької культури та впливу соціальних мереж. Це призводить до зростання соціальної байдужості, конфліктів та психологічних проблем, таких як депресія та ізоляція. Наприклад, психологічний егоїзм, як доктрина, стверджує, що всі людські дії врешті-решт мотивовані самоінтересом, навіть якщо вони здаються альтруїстичними, що підтверджується сучасними дослідженнями в моральній психології. У цифровому середовищі, як соціальні мережі, егоїзм проявляється через саморекламу та віртуальний нарцисизм, тоді як альтруїзм часто стає перформативним – люди діляться актами доброти для лайків, а не з чистої мотивації. Це посилює соціальні розриви, сприяючи поляризації суспільства, як видно з зростання популізму та зменшення емпатії в онлайн-спільнотах. По-друге, альтруїзм проявляється в формах волонтерства, жертовності та солідарності, які стають ключовими інструментами збереження національної ідентичності, моральних норм та соціальної згуртованості, особливо в контексті тривалої війни в Україні. У 2025 році, коли конфлікт з Росією продовжує руйнувати інфраструктуру та життя мільйонів, волонтерський рух набув безпрецедентних масштабів: тисячі іноземців приїжджають для допомоги в реконструкції будинків, наданні психосоціальної підтримки та навіть участі в обороні. Організації, такі як Razom for Ukraine та All Hands and Hearts, координують зусилля волонтерів з США та Європи, фокусуючись на реабілітації притулків та освітніх програмах для дітей. По-третє, філософські дискусії про природу альтруїзму та егоїзму, від античних мислителів (як Арістотель чи Платон) до сучасних етиків (наприклад, Пітер Сінгер та його концепція ефективного альтруїзму), залишаються відкритими та вимагають інтеграції соціальних, психологічних, культурних та навіть нейронаукових аспектів. Сучасні дебати, як у статті Nature про можливість поєднання альтруїзму та егоїзму, показують, що ці поняття не є антагоністичними: етичний егоїзм може співіснувати з раціональним альтруїзмом, де дії на користь інших приносять користь собі. У 2025 році, з появою нових робіт, таких як «Phenomenon of Altruism» у журналі Changing Societies & Personalities, акцент робиться на тому, як симпатичні інстинкти можуть переважати над егоїстичними в умовах кризи. Крім того, психологічний егоїзм критикується за нефальсифікованість, як у дискусіях про «чисте» альтруїзм у ері соціальних мереж, де мотиви часто змішані. По-четверте, глобальні кризи, такі як кліматична зміна та пандемії, підкреслюють конфлікт між егоїзмом націй (наприклад, через протекціонізм у торгівлі ресурсами) та альтруїзмом у міжнародній співпраці. У 2025 році, після COP30, дебати про ефективний альтруїзм (effective altruism) набирають обертів: філософи аргументують, що егоїзм у розвинених країнах гальмує глобальні зусилля, тоді як альтруїстичні ініціативи, як пожертви на екологічні проекти, підвищують загальне благополуччя. Дослідження показують, що альтруїзм не лише етично бажаний, але й сприяє психологічному благополуччю як для донорів, так і для отримувачів, спростовуючи ідею чистого егоїзму. По-пʼяте, у цифровій ері 2025 року, з розвитком AI та віртуальних спільнот, егоїзм проявляється в ризикованих практиках, як data-hoarding чи експлуатація мереж, тоді як альтруїзм – у open-source проектах та взаємодопомозі. Стаття про self-interest у цифрових мережах підкреслює, як реципрокальність (взаємний альтруїзм) може балансувати егоїзм, сприяючи стабільності спільнот. Це актуалізує тему для освіти: виховання молоді через програми, що поєднують етику з технологіями, може зменшити домінування егоїзму. По-шосте, емпіричні дослідження в психології та соціології 2025 року, як у Stanford Encyclopedia, підтверджують, що люди не завжди егоїстичні: акти альтруїзму, навіть у егоїстичному суспільстві, підвищують соціальний капітал і зменшують конфлікти. BBC стаття 2025 року стверджує, що ми не такі егоїстичні, як думаємо, посилаючись на експерименти, де альтруїзм переважає в критичних ситуаціях. Дослідження цієї дихотомії не лише пояснює моральні дилеми сучасності, але й пропонує практичні рекомендації для виховання етичної поведінки: від шкільних програм з емпатії до політики, що стимулюють волонтерство. У контексті України та глобальних викликів, такий аналіз стає інструментом для побудови більш гармонійного суспільства, де альтруїзм і егоїзм балансуються для спільного блага.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова: альтруїзм; егоїзм; мораль; етика цінностей; соціально-філософський аналіз; дихотомія; система Я-Інший; жертовність;
Шифр освітньої програми: 033.00.01
Шифр академічної групи: ФІЛб-1-22-4.0д
ПІБ наукового керівника: Купрій Тетяна Георгіївна
Дата захисту: 15.06.2025
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує: Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення: 25 Черв 2026 12:09
Останні зміни: 25 Черв 2026 12:09
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58675

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу