Друцька-Дуру, Ніколета Христодулівна (2026) Роль політичних ідей в історії філософської думки [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ФІЛб-1-22-4.0д. Дата захисту: 16.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
|
Текст
N_Drutska_Duru_FSHN_2026.pdf Download (677kB) |
Анотація
Політичні ідеї завжди відігравали важливу роль у розвитку людського суспільства та формуванні філософської думки. Від античних часів і до сучасності мислителі намагалися осмислити природу влади, держави, права, свободи та справедливості. Політична філософія стала важливою складовою загальної філософії, оскільки саме через політичні ідеї людина прагнула пояснити принципи організації суспільства та взаємовідносини між державою і громадянином. Історія політичної думки засвідчує, що в кожну історичну добу люди шукали відповіді на ті самі вічні питання. Як має бути влаштована держава, щоб у ній було добре жити? Що таке справедливість і чи можлива вона взагалі? Хто має керувати, а хто підкорятися? Чому одні політичні системи живуть століттями, а інші розпадаються за лічені роки? Кожне покоління філософів давало свої відповіді, і саме з цих відповідей поступово виросла та політична культура, у якій ми живемо сьогодні. Актуальність теми полягає в тому, що політичні ідеї мають значний вплив на сучасні суспільні процеси, формування демократичних інститутів, правової держави та громадянського суспільства. У сучасному світі питання політичної свободи, прав людини, народного суверенітету та політичної відповідальності залишаються надзвичайно важливими. Дослідження історії політичних ідей дозволяє глибше зрозуміти закономірності розвитку суспільства та держави, а також причини виникнення різних політичних систем та ідеологій. Для України, яка перебуває у складному процесі побудови сучасної демократичної держави, осмислення історії політичної думки має не лише наукове, але й практичне значення. Розуміння того, як формувалися ідеї правової держави, поділу влади, прав людини та народного суверенітету, допомагає краще зрозуміти виклики, з якими стикається наше суспільство, та шукати ефективні шляхи їхнього подолання. Українська політична традиція також має власні витоки, які тісно переплітаються із загальноєвропейською спадщиною, що робить вивчення цієї теми особливо цінним. Політичні ідеї формувалися протягом багатьох історичних епох. У працях античних філософів закладалися основи політичної теорії, у Середньовіччі політична думка розвивалася під впливом релігії, а в епоху Нового часу виникли концепції природного права, суспільного договору та демократії. У ХХ та ХХІ століттях політична філософія набула нового значення у зв’язку з розвитком глобалізації, інформаційного суспільства та новітніх політичних процесів. При цьому варто зауважити, що жодна політична ідея не виникає у вакуумі. Кожна теорія є відповіддю на конкретні історичні обставини, спробою мислителя осмислити кризи, протиріччя та виклики свого часу. Проблематика політичних ідей досліджувалася багатьма видатними мислителями. У давньогрецькій традиції фундаментальні концепції держави та справедливості сформулювали Сократ, Платон та Арістотель. У середньовічну добу християнську політичну філософію розвивали Аврелій Августин і Тома Аквінський. Епоха Відродження подарувала світу політичний реалізм Нікколо Макіавеллі. У Новий час теорію суспільного договору розробляли Томас Гоббс, Джон Локк та Жан-Жак Руссо. Просвітництво представлене іменами Шарля Луї Монтеск’є та Вольтера. Німецька класична філософія знайшла своє втілення у працях Іммануїла Канта і Георга Гегеля. У ХІХ столітті Карл Маркс та Фрідріх Енгельс сформулювали радикальну критику капіталізму. А у ХХ столітті значний внесок у розуміння природи тоталітаризму зробила Ханна Арендт. Праці цих мислителів стали основою розвитку політичної філософії та значною мірою вплинули на формування сучасних політичних систем. Серед українських дослідників, які вивчали історію політичної думки, варто згадати Памфіла Юркевича, Богдана Кістяківського, Дмитра Донцова, В’ячеслава Липинського, а також сучасних науковців Ф. Кирилюка, В. Скибу та інших. Їхні праці забезпечують національну перспективу осмислення політико-філософської спадщини.
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | марксизм; лібералізм; консерватизм; тоталітаризм; |
| Шифр освітньої програми: | 033.00.01 |
| Шифр академічної групи: | ФІЛб-1-22-4.0д |
| ПІБ наукового керівника: | Горбань Олександр Володимирович |
| Дата захисту: | 16.06.2026 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
| Користувач, що депонує: | Андрій Вікторович Царенок |
| Дата внесення: | 25 Черв 2026 13:22 |
| Останні зміни: | 25 Черв 2026 13:22 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58681 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


