Феномен жіночої тілесності християнському містицизмі

Кишко, Рената-Стефанія Павлівна (2026) Феномен жіночої тілесності християнському містицизмі [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ФІЛб-1-22-4.0д. Дата захисту: 16.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст RS_Kyshko_FSHN_2026.pdf Download (856kB)

Анотація

Становлення езотеричних штудій потребує систематизованого картографування символічних ліній між езотеризмом та містицизмом. Укладання мапи езотеризму встановлюється шляхом динамічного діалогу між цима двома явищами. Віднайдення комунікативної ланки між езотеризмом та містицизмом полягає в дискурсивному підході. Найбільш переконливої артикуляції ця методологічна рамка набуває у академічних дослідженнях езотеризму авторства Коку фон Штукрада. Релігієзнавець формулює уявлення про академічне дослідження езотеризму та містицизму, як ризомну конфігурацію дискурсів, що мають на меті уникнути їх монолітизації, продемонструвати ці явища, як рухомий, контекстуальний та нестабільний феномен, що формується через мережу дискурсивних обмінів. Розгляд феномену тілесності в жіночому християнському містицизмі з методологічної точки зору спирається на засади історичного дискурсивного аналізу, який має на меті позбавити езотеризм та містицизм спорадичності характеристик в розрізі порівняльного релігієзнавства. Натомість на відміну від засад класичного порівняльного релігієзнавства методологія Коку фон Штукрада не сприяє утилітарному спрощенню атрибуції дискурсів, а має на меті віднайдення пікової точки інтенсивності дискурсивної взаємодії, де перетинаються різні традиції езотеричної та містичної думки. Наукова новизна дослідження жіночої тілесності крізь оптику “Discursive Hub” полягає в тім, що на відміну від порівняльного релігієзнавства та феміністичної герменевтики ця методологічна рамка позбавлена ризику схибити на методологічний соліпсизм. Історичний дискурсивний аналіз, як методологія сприяє реконструкції генеалогії жіночої тілесності, зберігаючи методологічну дистанцію по відношенню до об’єкта дослідженння. У дослідженні запропоновано поняття «перевернутої екзегези» для опису герменевтичного механізму, в межах якої жіноча тілесність та її софіологічний принцип набувають статусу інтерпретаційного центру дискурсів про догматичну структуру Трійці у езотеричній та містичній традиції. Новаторство застовування “перевернутої екзегези”, як герменевтичного механізму для дослідження функціонування християнської тріадології, як Четвериці полягає в спробі подолати метафізичний ізоляціонізм Трійці в матеріальному світі. Центральна теза цього дослідження полягає у тім, що тринітарна концепція, як вираження повноти Бога в догматичному Християнстві залишає непропропрацьованим питання імплементації Трійці в тварному світі. Спираючись на методологію дискурсивної інверсії догматики структурне місце в християнському містицизмі займає Софія – Божа Премудрість, а в езотеричних рецепціях ХIХ - ХХ ст. радикально переосмислена жіноча фігура. Повстає питання, чому християнська містика й теософські традиції ХХ ст., що працювали з тринітарною моделю систематично доходили до необхідності розширення її меж до кватернера і яку роль у цій трансформації відіграє жіночо-тілесний аспект? Академічна робота спрямована на проведення наскрізної лінії дискурсивності крізь езотерично - містичні трактування Софії, як “плоті світу”, що є медіаторкою між Духом та Матерією. Науковою новизною данної дослідницької роботи є реконструкція християнської Тріади через сакральну геометрію тетрактісу та піфагорійську містику чисел. Такий підхід демонструє загальний ландшафт історичного дискурсивного аналізу тілесності в жіночому християнському містицизмі : від гностичної Софії, крізь ренесансну магію, софіологію до теософських тлумачень ХІХ - ХХ ст. Послуговування методологією історичного дискурсивного аналізу має на меті віднайдення “концентратору дискурсів” в теософських доктринах ХІХ-ХХ ст., які є кульмінацією езотеричного дискурсу. Саме тому результатом дослідницької роботи “Феномен тілесності в жіночому християнському містицизмі” є унаочнення, як саме “Prisca theologia”, функціонує, як організуючий принцип дискурсів, що простягаються крізь езотерично - містичні інтерпретації.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	медіатор; тварність; кватернер; матерія; Софія; дискурсивна інверсія догматики; історичний дискурсивний аналіз; перевернута екзегеза; Prisca theologia; Discursive Hub;
Шифр освітньої програми:	033.00.01
Шифр академічної групи:	ФІЛб-1-22-4.0д
ПІБ наукового керівника:	Мартич Руслана Василівна
Дата захисту:	16.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Черв 2026 13:26
Останні зміни:	26 Черв 2026 13:07
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58682

Actions (login required)

Перегляд елементу