Феномен задоволення: теоретичні обґрунтування та соціальні наслідки

Козлов, Дмитро Андрійович (2026) Феномен задоволення: теоретичні обґрунтування та соціальні наслідки [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ФІЛб-1-22-4.0д. Дата захисту: 16.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст D_Kozlov_FSHN_2026.pdf Download (722kB)

Анотація

Феномен задоволення упродовж століть привертав увагу мислителів, філософів, теологів, соціологів та психологів, стаючи одним із ключових елементів у розумінні людської природи, мотивації та соціальної поведінки. Попри видиму очевидність такого явища, задоволення є багатовимірною категорією, що поєднує тілесний, емоційний, духовний виміри. Відповідно, сьогодні задоволення набуває нових форм соціальної регуляції, перетворюючись на інструмент економічного впливу та культурного конструювання. Причиною тому слугує стрімкий технологічний розвиток людства, коли можливостей та способів отримати задоволення в рази більше. Сама ж історія осмислення феномену задоволення демонструє значну варіантивність підходів. Від античних уявлень про евдемонію та помірність, до етики християнського самообмеження, від утилітаристської концепції максимізації користі до психоаналітичних моделей людських потягів, а також сучасних нейробіологічних інтерпертацій. Кожен підхід пропонує своє пояснення феномену задоволення, його меж та ролі в житті індивіда й суспільства. В античності задоволення розглядалося як фундаментальний елемент людського буття. До прикладу, Епікур визначав задоволення як природне благо та основу щастя, водночас наголошуючи на проблематику зловживання. В той час стоїки трактували задоволення як небажану афективну реакцію, що потенційно руйнує моральну цілісність людини. В свою чергу Аристотель розглядав задоволення як супутній елемент доброчесної діяльності, який не є метою, але супроводжує її. Якщо розглянути психологічний підхід, то у даній сфері задоволення пов'язане зі здатністю людини відповідати на свої потреби, зокрема фізичні та емоційні. Зигмунд Фройд стверджував, ніби задоволення є базовим принципом роботи психіки, що забезпечує зниження напруги та підтримання психічної рівноваги. Карл Роджерс і Абрагам Маслоу, як видатні американські психологи, розглядали задоволення у контексті самоактуалізації, реалізації потенціалу та досягнення особистісної гармонії. У соціології задоволення розуміється як результат взаємодії індивіда із соціальним середовищем. Так, Макс Вебер підкреслював роль мотиваційних структур у соціальній дії, де прагнення до задоволення є одним із рушіїв раціональної поведінки. Еміль Дюркгейм трактував задоволення як елемент колективних практик і ритуалів, що зміцнюють соціальну солідарність. А от Жан Бодріяр пов'язував задоволення із симуляцією, медіатизацією та системою споживання, де насолода стає продуктом і водночас засобом соціального контролю. Таким чином, феномен задоволення поступово обростав економінчими теоріями. І саме у межах економічної теорії задоволення виступає індикатором корисності та ефективності вибору. Неокласики трактують його як результат максимізації корисності. А якщо згадати поведінкову економіку, то тут наголос буде на ірраціональності вибору та соціальній обмовленності задоволення. Сучасні засоби масової інфомрації формують стандарти бажаного, нормального та прийнятного рівня задоволення. Вони конструюють образи правильного життя, змінюють уявлення про доступність насолоди, створюють цикли очікування, де все починається зі споживання, яке є причиною розчарування, що в свою чергу провокує до виникнення нового бажання. І в надії отримати задоволення, суб'єкт, тобто людина, знову потрапляє у даний цикл. Таким чином задоволення стає соціально нав'язуваною нормою. Економіка ХХІ-го століття базується на постійному стимулюванні бажань. Задоволення перетворюється на комерційний продукт і це сприяє формуванню культури миттєвих насолод. А це в свою чергу стає частиною маркетингових стратегій корпорацій. Якщо розглянути платформу Tik Tok, то дана платформа виступає досить яскравим прикладом культури миттєвих насолод через свій основний функціонал коротких відеороликів. Також конкурентом даної платформи є на сьогодні YouTube зі своєю функцією YouTube Shorts. Різні відеоролики справді покращують емоційний стан людини, проте це все-одно залишається у категорії «миттєвих задоволень», а через звикання до подібного людині доводиться витрачати більше часу, аби отримати дофамін. З часом подібні відеоролики потрібно буде застосовувати не задля підвищення дофаміну, а задля підтримування його норми, тобто це призводить до звикання. На основі даної інформації випливає висновок, що задоволення функціонує як механізм утримання споживача у системі постійних потреб. І хоча сучасна культура проголошує універсальність задоволення, у реальності доступ до нього залежить від економічного статусу, рівня освіти, культурного капіталу та соціальної мобільності. Таким чином, задоволення стає маркером соціальної стратифікації. Сучасна культура постійних насолод створює ризики емоційної залежності від стимулів, що проявляється у зниженні порогу чутливості, або ж простіше – звиканні, що призводить до необхідності постійного пошуку нових джерел радості. Та не знаходячи їх, суб'єкт з великою ймовірністю буде відчувати апатію, втому, депресивні стани, що свідчить про потрапляння людини у «дофамінову пастку». Так домінування задоволення змінює систему цінностей, де моральні й етичні норми поступаються місцем прагматичним інтересам, відбувається індивідуалізація свободи у формі «право на насолоду», а соціальні обов'язки відходять на другий план. Пошук задоволення часто відводить людину у сферу приватного життя, знижує рівень участі у громадських процесах. Це спричиняє зниженню соціальної солідарності, зросту індивідуалізму та послабленню інституційних взаємозв'язків. Зрештою, повстає філософське питання сенсу життя людини, котре є причиною однієї із найдавніших та найсуперечливіших дискусій в історії філософії. Сама ідея задоволення, як сенсу життя має багату інтелектуальну традицію, проте водночас породжує критику з різних етичних, релігійних і соціальних позицій. Таким чином, даний феномен є багатовимірним та піддається різним класифікаціям, залежно від підходу. Проте незалежно від концепцій, для людини задоволення є природнім, здатність його відчувати, переживати, створювати задля повторного ефекту є нормою. Відповідно, феномен задоволення може слугувати мотиваційним механізмом, завдяки якому людина має можливість до самовдосконалення та покращення умов своєї життєдіяльності. Актуальність дослідження зумовлена змінами соціальних цінностей у суспільстві, в результаті чого задоволення стало одним із ключових цінностей для людини, а також одним із ресурсів комерції. Реклама, індустрія розваг, цифрові платформи й алгоритмічні системи працюють на формування бажань і стимулювання постійного пошуку задоволення на короткий час, як от перегляд коротких відеороликів на платформі Tik Tok. В сукупності це зумовлює глибокі соціальні наслідки у вигляді зміни моделей споживання, трансформації міжособистісних стосунків, формування нових типів залежностей, а також змін уявлень про щастя та добробут. Наукове вивчення феномену задоволення важливе не лише для гуманітарних дисциплін, але й для суспільної практики. Що може проявлятися у розробках соціальної політики, освітніх стратегій, психотерапевтичної роботи та аналізу культурних процесів. Саме системне осмислення теоретичних підходів

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	задоволення; феномен; гедонізм; альтруїзм; щастя; утилітаризм; евдемонія;
Шифр освітньої програми:	033.00.01
Шифр академічної групи:	ФІЛб-1-22-4.0д
ПІБ наукового керівника:	Пасько Ярослав Ігорович
Дата захисту:	16.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Філософія
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Черв 2026 13:29
Останні зміни:	25 Черв 2026 13:29
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58683

Actions (login required)

Перегляд елементу