Сегрегація афроамериканців в США (1950-ті - 1960-ті рр.): рух за громадянські права

Долецький, Дмитро Ілліч (2026) Сегрегація афроамериканців в США (1950-ті - 1960-ті рр.): рух за громадянські права [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ІСТм-1-24-2.0д. Дата захисту: 16.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of D_Doletskyi_FSHN_2026.pdf] Текст
D_Doletskyi_FSHN_2026.pdf

Download (1MB)

Анотація

Проблема расової сегрегації афроамериканців у США у XX столітті, з особливою інтенсивністю виявлена у 1950–1960-х роках, є однією з найбільш драматичних сторінок історії американського суспільства. Незважаючи на те, що США офіційно декларували принципи свободи, демократії та рівності прав, упродовж десятиліть мільйони афроамериканців були позбавлені базових прав, які автоматично надавались білим громадянам. В умовах формального громадянства, вони фактично залишалися маргіналізованою частиною нації. Усе життя афроамериканців — від народження до смерті — було підпорядковане системі расової сегрегації, яка встановлювала чіткі фізичні, правові та символічні кордони між «білим» і «кольоровим» населенням. У південних штатах діяли так звані «закони Джима Кроу», які закріплювали роздільне користування школами, лікарнями, транспортом, вбиральнями, ресторанами, пляжами, кладовищами та навіть питними фонтанами. Навіть у північних штатах, де така сегрегація не завжди була закріплена юридично, вона існувала у формі «де-факто» — через житлову ізоляцію, дискримінацію на ринку праці та в освітніх установах. Ця дискримінаційна система не була лише побутовим або культурним явищем — вона мала чітку економічну й політичну функцію: збереження соціальної ієрархії, в якій афроамериканці посідали підпорядковане, підконтрольне й бідніше становище. Їм було систематично відмовлено в доступі до якісної освіти, професійного зростання, голосування на виборах, самореалізації, а також безпеки — як фізичної (через лінчування, поліцейське насильство), так і юридичної (через упереджене правосуддя). Сегрегація створювала ситуацію постійного приниження людської гідності. Афроамериканці не могли користуватися тими ж зручностями, що й білі, не могли брати участі в політичному житті, а їхній культурний та інтелектуальний внесок часто ігнорувався або знецінювався. Діти зростали в атмосфері упокорення, розуміючи з раннього віку, що їхня «раса» в очах суспільства є «нижчою». Ця система глибоко проникла в інститути державної влади, освіти, судочинства, охорони здоров’я та навіть армії. Саме в такому середовищі виникає та розгортається масовий рух за громадянські права, який став безпрецедентним явищем в історії Сполучених Штатів. Основною метою цього руху було не лише скасування конкретних законів сегрегації, а й досягнення фактичної рівності, подолання стереотипів, упереджень та дискримінаційних практик, що мали глибоке історичне коріння. Провідними фігурами руху стали Мартін Лютер Кінг, Роза Паркс, Джеймс Мередіт, Даян Неш, Малкольм Ікс, Медгар Еверс та інші активісти, які різними методами — від мирних протестів до правового супротиву та громадянської непокори — боролися за гідність і рівність для всіх. Прийняття низки ключових законодавчих актів, зокрема Закону про громадянські права 1964 року, Закону про виборчі права 1965 року та рішення у справі Brown v. Board of Education (1954), стало результатом наполегливої боротьби афроамериканської громади та її союзників. Проте, незважаючи на юридичну перемогу, структурний расизм і залишки сегрегаційної ментальності продовжують впливати на американське суспільство й сьогодні. Економічна нерівність, поліцейське насильство, расова дискримінація в освіті та охороні здоров’я, сегрегованість міст — це сучасні наслідки тих самих процесів, що були започатковані в епоху законодавчої сегрегації. Дослідження теми сегрегації афроамериканців має не лише історичну, але й актуальну соціальну та гуманітарну цінність. Воно дозволяє краще зрозуміти механізми пригнічення, які можуть існувати навіть у демократичних суспільствах, та важливість інституційних змін і громадянської активності для досягнення справжньої рівності. Таке осмислення особливо важливе в контексті глобальних антидискримінаційних рухів початку XXI століття, які спираються на досвід саме афроамериканського спротиву.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова: громадянські права; сегрегація; США; рівність;
Шифр освітньої програми: 032.00.01
Шифр академічної групи: ІСТм-1-24-2.0д
ПІБ наукового керівника: Горпинченко Інна Володимирівна
Дата захисту: 16.06.2026
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Історія
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення: 26 Черв 2026 10:26
Останні зміни: 26 Черв 2026 10:26
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58706

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу