Монументальна архітектура міст трипільської культури

Васькевич, Тетяна Богданівна (2026) Монументальна архітектура міст трипільської культури [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ІСТб-1-22-4.0д. Дата захисту: 16.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст T_Vaskevych_FSHN_2026.pdf Download (903kB)

Анотація

Актуальність дослідження монументальної архітектури міст трипільської культури зумовлена зростанням наукового інтересу до проблем ранньої урбанізації, формування протоміських структур та соціально-просторової організації давніх землеробських суспільств Східної Європи. Трипільська культура, що існувала на теренах сучасної України в V–III тис. до н. е., представлена унікальними за масштабами поселеннями, які в сучасній археологічній науці розглядаються як протоміста, проте питання їхньої архітектурної організації та ступеня монументальності залишається дискусійним. Незважаючи на значний обсяг археологічних досліджень трипільських поселень, проблема виокремлення та інтерпретації монументальної архітектури в межах їхньої забудови досі не має однозначного розв’язання. У наукових працях переважає опис планувальних особливостей та житлових споруд, тоді як громадські, культові та просторово-домінантні об’єкти вивчені фрагментарно й часто розглядаються без урахування їхнього соціокультурного значення. Особливої актуальності тема набуває в контексті міждисциплінарних досліджень, що поєднують археологію, архітектурну історію, урбаністику та соціальну антропологію. Аналіз монументальної архітектури трипільських поселень дозволяє глибше зрозуміти процеси соціальної диференціації, колективної ідентичності та сакралізації простору в ранніх землеробських громадах, а також уточнити місце трипільської культури в загальноєвропейських моделях розвитку ранніх міських утворень. Крім того, актуальність дослідження визначається сучасними процесами переосмислення культурної спадщини України та необхідністю науково обґрунтованого представлення трипільської культури як важливого етапу розвитку світової цивілізації. Вивчення монументальної архітектури трипільських міст сприяє формуванню цілісного уявлення про архітектурні традиції давнього населення українських земель та розширює теоретичні підходи до дослідження ранніх форм урбанізму. Історіографія. Історіографія вивчення трипільської культури бере свій початок наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і тісно пов’язана з діяльністю Вікентія Хвойки, який у процесі археологічних розкопок на території Києва та Середнього Подніпров’я вперше виокремив трипільську культуру як самостійне археологічне явище. У його працях основна увага приділялася матеріальній культурі та типології знахідок, однак уже на цьому етапі було зафіксовано залишки наземних глинобитних споруд, що заклало підґрунтя для подальших досліджень архітектури трипільських поселень. У міжвоєнний період та в першій половині ХХ ст. дослідження трипільської культури розвивалися в межах радянської археологічної школи. Праці Т. Пассек, П. Третьякова та їхніх сучасників були спрямовані передусім на хронологічну систематизацію та культурну атрибуцію пам’яток. Архітектурні об’єкти розглядалися здебільшого як житлові споруди стандартного типу, а питання існування громадських або монументальних будівель залишалося поза фокусом досліджень. Якісно новий етап у вивченні архітектури трипільських поселень розпочався в другій половині ХХ ст., коли завдяки масштабним розкопкам було відкрито великі поселення-гіганти Правобережної України. У працях В. Дяченка, М. Відейка, Є. Круца та інших дослідників було докладно проаналізовано планувальну структуру трипільських протоміст, зокрема кільцеву забудову, зонування простору та наявність центральних площ. Саме на цьому етапі в науковий обіг увійшло поняття «протомісто», що актуалізувало дискусію щодо рівня урбаністичного розвитку трипільського суспільства. На межі ХХ – ХХІ ст. історіографія проблеми зазнала суттєвого розширення завдяки застосуванню міждисциплінарних підходів. Археологічні дані почали аналізуватися з позицій соціальної антропології, архітектурної історії та просторового аналізу. Дослідники звернули увагу на можливу наявність громадських і культових споруд, що відрізнялися від житлової забудови розмірами, плануванням та функціональним призначенням. Водночас питання монументальності таких об’єктів залишається дискусійним, оскільки відсутні однозначні археологічні маркери, які дозволяли б чітко розмежувати житлову та публічну архітектуру. Сучасні дослідження дедалі частіше зосереджуються на інтерпретації архітектури трипільських поселень як відображення соціальної структури та світоглядних уявлень населення. Окремі науковці розглядають архітектурні комплекси як елементи сакралізованого простору, що виконували ритуальні та комунікативні функції. Проте в українській історіографії проблема монументальної архітектури міст трипільської культури й надалі залишається недостатньо систематизованою, що зумовлює потребу в комплексному дослідженні цієї теми.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	трипільська культура; архітектура; символіка;
Шифр освітньої програми:	032.00.02
Шифр академічної групи:	ІСТб-1-22-4.0д
ПІБ наукового керівника:	Відейко Михайло Юрійович
Дата захисту:	16.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Історія та археологія
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	26 Черв 2026 11:31
Останні зміни:	26 Черв 2026 11:31
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58712

Actions (login required)

Перегляд елементу