Чупрій, Леонід Васильович та Льовкіна, Олена Геннадієвна та Готра, Олена Броніславівна (2026) Релігія як чинник забезпечення гуманітарної безпеки в умовах російської агресії Вісник гуманітарних наук. (18). с. 1-17. ISSN 3083-5712
|
Текст
L_Chuprii_ VGN_ 18 (26)_ FSHN.pdf - Опублікована версія Download (567kB) |
Анотація
Аналізуючи повномасштабну агресію Російської Федерації проти України, важливо враховувати й релігійний чинник. Релігійні інституції, зокрема Російська православна церква та пов’язані з нею структури, активно транслюють ідеологію «російського міра» та просувають тезу про необхідність «повернення історичних земель», до яких, з їхньої точки зору, належить і Україна. Методи. У дослідженні використовуються теоретичні методи (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція), емпіричні методи (опис), порівняльний метод, зокрема порівняння досліджень С. Здіорука, Ю. Рубана, С. Зубченко, В. Скуратівського, В. Трощинського, С. Чукут інших щодо ключових асектів гуманітарної безпеки, серед яких виділяється й релігійний чинник. Результати. Сьогодні ключовою сферою де відбувається протидія російській інформаційній агресії є гуманітарна сфера, до якої належить релігійна, культурна, мовна, освітня, науково-технологічна та інформаційна політика. Пріоритетом такої політики є гарантування основних прав людини та вдосконалення механізмів подолання суспільної роз’єднаності задля досягнення соціальної злагоди. Одним із ключових аспектів даної політики є релігія, яка історично в Україні виступала важливим чинником консолідації суспільства, зміцнення моральних засад і підтримання соціальної стабільності. Так православ’я відігравало значну роль у формуванні національної ідентичності. Ще з часів козацької доби, зокрема за гетьманства Богдана Хмельницького, захист православної віри був одним із ключових гасел національно-визвольної боротьби українців. Водночас у сучасних умовах, на тлі повномасштабного вторгнення, відбувається трансформація функцій релігії. Вона дедалі більше виконує ціннісноформувальну, консолідаційну та безпекову роль. Разом із тим окремі релігійні структури, пов’язані з УПЦ Московським патріархатом, дедалі частіше розглядаються як чинники ризику для національної безпеки, оскільки можуть використовуватися для поширення деструктивних наративів і дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Україні. Розглядаються механізми продидії деструктивним впливам УПЦ Московського патріархату. Висновки Релігійний чинник у сучасній війні є не лише елементом духовного життя, а й складовою гуманітарної безпеки держави, важливим інструментом інформаційного впливу, що може використовуватися як для консолідації суспільства, так і для його дестабілізації.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | релігія; російська агресія; гуманітарна безпека; релігійна безпека; “російській мір”; Російська православна церква; Українська православна церква МП |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології |
| Користувач, що депонує: | завідувач Леонід Васильович Чупрій |
| Дата внесення: | 02 Лип 2026 11:44 |
| Останні зміни: | 02 Лип 2026 11:44 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59047 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


