Особливості емоційного вигорання у військових та цивільних осіб

Пилипчук, Валерія Олександрівна (2026) Особливості емоційного вигорання у військових та цивільних осіб [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ППб-2-22-4.0д. Дата захисту: 18.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст V_Pylypchuk_2026_FPSRSO.pdf - Опублікована версія Download (821kB)

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом воєнного стану на психоемоційний стан населення України. Хронічний стрес, постійна небезпека, інформаційне навантаження та порушення соціальних зв’язків підвищують ризик розвитку емоційного вигорання як у військових, так і у цивільних осіб. Особливої актуальності проблема набуває через недостатню дослідженість емоційного вигорання саме в умовах воєнного часу. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів для профілактики психоемоційного виснаження та психологічної підтримки військовослужбовців. Мета дослідження — проаналізувати психологічні чинники, механізми та прояви емоційного вигорання у військових і цивільних осіб, а також емпірично дослідити відмінності між цими групами та визначити напрями профілактики емоційного вигорання серед військовослужбовців. У дослідженні використано опитувальник Maslach Burnout Inventory (MBI) та авторську анкету “Емоційне вигорання в умовах воєнного стану”. Для обробки результатів застосовано описову статистику, порівняння середніх значень та кореляційний аналіз Пірсона. Емпіричну базу дослідження становили результати опитування 59 респондентів, серед яких 16 військовослужбовців та 43 цивільні особи. Результати дослідження показали, що у військовослужбовців більш вираженими є адаптаційно-захисні механізми емоційного реагування. Найвищий показник у військових виявлено за шкалою автоматизації поведінки — 3,19 бала. Показник труднощів переживання становив 2,88 бала, емоційного притуплення — 2,75 бала, соціальної дистанції — 2,60 бала. У цивільних осіб найбільш вираженими були емоційне виснаження — 3,07 бала, побутове виснаження — 2,86 бала та хронічна тривога — 2,76 бала. Загальний аналіз авторських шкал показав, що найвищі середні значення мають тривога та психоемоційне напруження — 2,87 бала, а також реакція на інформацію про війну — 2,77 бала. Кореляційний аналіз виявив тісний зв’язок між тривогою та емоційним виснаженням (r=0,75), між емоційним виснаженням і соціальними зв’язками (r=0,69), а також між тривогою та сенсом життя і мотивацією (r=0,77). У роботі встановлено, що емоційне вигорання в умовах війни має комплексний характер та формується під впливом хронічного стресу, тривоги й емоційного перенапруження. Виявлено відмінності у механізмах переживання вигорання у військових і цивільних осіб. Поставлені завдання дослідження виконано, а мету досягнуто. Перспективою подальших досліджень є розробка та перевірка ефективності програм психологічної профілактики емоційного вигорання в умовах воєнного часу

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	емоційне вигорання, військовослужбовці, цивільні особи, воєнний стан, емоційне виснаження, тривога, деперсоналізація, хронічний стрес, психологічна профілактика
Шифр освітньої програми:	053.00.02 Практична психологія
Шифр академічної групи:	ППб-2-22-4.0д
ПІБ наукового керівника:	Слонченко Є.І.
Дата захисту:	18.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Практична психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти (архів) > Кафедра практичної психології (архів)
Користувач, що депонує:	Роман Олександрович Павлюк
Дата внесення:	28 Жов 2026 12:44
Останні зміни:	28 Жов 2026 12:44
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59146

Actions (login required)

Перегляд елементу