Психологічні корелянти прокрастинації в юнацькому віці

Яременко, Дарʼя Сергіївна (2026) Психологічні корелянти прокрастинації в юнацькому віці [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ППб-2-22-4.0д. Дата захисту: 18.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст D_Yaremenko_2026_FPSRSO.pdf - Опублікована версія Download (1MB)

Анотація

Актуальність дослідження: важливість вивчення прокрастинації в юнацькому віці зумовлена складністю цього періоду, що супроводжується формуванням ідентичності, життєвих цілей і професійного самовизначення. Прокрастинація проявляється у свідомому відкладанні важливих завдань, що призводить до зростання тривожності, стресу та внутрішнього дискомфорту. Проблему прокрастинації досліджували такі вчені, як О. І. Бондарчук, Л. М. Карамушка, С. Д. Максименко, Л. Е. Орбан-Лембрик, Т. М. Титаренко. Вони пов’язують з низькою мотивацією, страхом помилки та недостатньою саморегуляцією. Таким чином, прокрастинація є не лише поведінковою проблемою, а й індикатором особистісних труднощів, що потребує своєчасної діагностики та психологічної корекції. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично встановити характер взаємозв’язку прояву прокрастинації у студентів з психологічною ресурсністю та схильністю до відтермінування завдань. Відповідно до мети визначено такі завдання: 1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення феномену прокрастинації в сучасній психології. 2. Розкрити психологічні особливості юнацького віку, які можуть зумовлювати формування схильності до прокрастинації. 3. Визначити основні психологічні чинники, пов’язані з проявами прокрастинації. 4. Емпірично встановити особливості прокрастинації студентів та пов’язаних із нею психологічних корелянт (ресурсності особистості та схильності до відтермінування завдань). 5. Розробити психокорекційну програму з розвитку навичок саморегуляції у молоді як превентивний інструментарій з попередження та подолання негативних наслідків явища прокрастинації у навчальному середовищі. Методи дослідження: 1) теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; 2) емпіричні – опитування, тестування; 3) статистичні методи обробки даних – кореляційний аналіз К. Пірсона, порівняльний аналіз та елементи ранжування. Психодіагностичний інструментарій: «Шкала прокрастинації» (К. Лей); методика «Причини особистісної схильності до відтермінування завдань» (М. Дворник); «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» (О. Штепа). Емпіричне дослідження проводилося серед студентів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, вибірка становить 40 осіб віком 16 –22 років. Результати: отримані результати свідчать, що прокрастинація є поширеною поведінковою характеристикою у досліджуваній групі: 20% респондентів мають низький рівень, 65% – середній і 15% – високий. Встановлено, що провідними причинами зволікання є недооцінка власної готовності (92,5%), страх відповідальності (32,5%) та схильність до педантизму (75%). Кореляційний аналіз показав наявність сильного зв’язку між прокрастинацією та відчуттям непідготовленості (r = 0,64), а також помірного – зі страхом відповідальності (r = 0,51), тоді як зовнішня мотивація не має значущого впливу (r = -0,09). Загальний рівень психологічної ресурсності є високим (76,28), проте не виявляє суттєвого зв’язку з прокрастинацією (r = 0,03). Водночас орієнтація на успіх (r = 0,18) може частково посилювати зволікання через високі внутрішні вимоги. Висновки: у роботі здійснено теоретичне узагальнення та емпіричне вивчення прокрастинації в юнацькому віці, що дозволило виявити її багатофакторну природу та провідні психологічні детермінанти. Встановлено, що прокрастинація зумовлюється передусім внутрішніми особистісномотиваційними чинниками, зокрема, недооцінкою власної готовності (92,5%), страхом відповідальності та перфекціоністськими тенденціями, при високому загальному рівні ресурсності (76,28) і відсутності її прямого впливу на зволікання (r = 0,03). Обґрунтовано та розроблено корекційно-розвивальну програму, спрямовану на розвиток саморегуляції, внутрішнього локусу контролю та подолання ірраціональних переконань. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні вибірки, вивченні гендерних і професійно-освітніх особливостей прокрастинації, а також експериментальній перевірці ефективності розробленої психокорекційної програми

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	прокрастинація, юнацький вік, саморегуляція, психологічна ресурсність, мотивація досягнення, перфекціонізм, страх відповідальності, когнітивні бар’єри, внутрішній локус контролю, психологічна корекція
Шифр освітньої програми:	053.00.02 Практична психологія
Шифр академічної групи:	ППб-2-22-4.0д
ПІБ наукового керівника:	Калюжна Є.М.
Дата захисту:	18.06.2026
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Практична психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти (архів) > Кафедра практичної психології (архів)
Користувач, що депонує:	Роман Олександрович Павлюк
Дата внесення:	28 Жов 2026 12:44
Останні зміни:	28 Жов 2026 12:44
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59147

Actions (login required)

Перегляд елементу