Гуро, Уляна Анатоліївна (2026) Особливості зв’язку депресивних проявів та рівнів прокрастинації у студентів [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ППб-1-22-4.0д. Дата захисту: 15.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
![[thumbnail of U_Guro_2026_FPSRSO.pdf]](https://elibrary.kubg.edu.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Текст
U_Guro_2026_FPSRSO.pdf - Опублікована версія Download (1MB) |
Анотація
Актуальність теми. Проблема прокрастинації та депресивних проявів є особливо актуальною серед студентів в умовах підвищеного стресу, зумовленого соціальними та воєнними чинниками. Депресивні стани знижують мотивацію та концентрацію уваги, провокуючи відкладання завдань як спосіб уникнення напруги. Своєю чергою, прокрастинація поглиблює депресивні переживання через почуття провини та усвідомлення власної неефективності. Зв'язок між феноменами залишається недостатньо вивченим, що зумовлює актуальність дослідження. Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості взаємозв’язку депресивних проявів і рівнів прокрастинації у студентської молоді. Методи дослідження. Використано психодіагностичні методики: шкалу загальної прокрастинації C. Lay, шкалу депресії Бека (BDI-II), опитувальник «Ways of Coping Questionnaire» (WCQ) та шкалу сприйнятого стресу (PSS). Для статистичної обробки застосовано критерій Шапіро–Вілка, U-критерій Манна–Уітні, коефіцієнт кореляції Пірсона, кореляційний та регресійний аналізи. У дослідженні взяли участь 40 студентів віком 17–25 років. Результати. У 82,5 % студентів виявлено середній рівень прокрастинації, у 10 % — високий. Депресивна симптоматика різного ступеня тяжкості зафіксована у 87,5 % респондентів, з них у 45 % — клінічно значущі прояви. Встановлено статистично значущий позитивний кореляційний зв'язок між рівнем депресивних проявів і прокрастинацією (r = 0,351, p < 0,05). Регресійний аналіз підтвердив, що депресивна симптоматика є значущим предиктором прокрастинації, водночас статистично цей зв’язок пояснює близько 12% варіативності показників. Висновки. Результати підтверджують наявність взаємозв’язку між депресивними проявами та прокрастинацією, що має характер взаємного підсилення, однак депресія не є основним чинником прокрастинації, оскільки пояснює лише 12,3 % її варіативності, тоді як переважна частка зумовлена іншими психологічними чинниками
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | прокрастинація, депресія, депресивні прояви, копінг-стратегії, студентська молодь, емоційна регуляція, саморегуляція, психоемоційний стан |
| Шифр освітньої програми: | 053.00.02 Практична психологія |
| Шифр академічної групи: | ППб-1-22-4.0д |
| ПІБ наукового керівника: | Павленко М.С. |
| Дата захисту: | 15.06.2026 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Практична психологія |
| Підрозділи: | Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти (архів) > Кафедра практичної психології (архів) |
| Користувач, що депонує: | Роман Олександрович Павлюк |
| Дата внесення: | 28 Жов 2026 12:47 |
| Останні зміни: | 28 Жов 2026 12:47 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59192 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |