Акімова, Александра Денисівна (2026) Вплив музики різних жанрів на психоемоційний стан студентів. [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ППб-1-22-4.0д. Дата захисту: 15.06.2026, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
|
Текст
A_Akimova_2026_FPSRSO.pdf - Опублікована версія Download (976kB) |
Анотація
Актуальність теми. У сучасному соціокультурному просторі музика виконує не лише естетичну, а й регулятивну функцію, впливаючи на емоційний стан, рівень напруження, зосередженість і суб’єктивне самопочуття людини. Вона активно використовується в медіаіндустрії, маркетингу, практиках релаксації, арттерапії та практиках саморегуляції, що зумовлює потребу в науковому аналізі її психоемоційного впливу. У зв'язку з цим вивчення жанрових особливостей впливу музики на психоемоційний стан має як теоретичне, так і практичне значення для психології консультування, музикотерапії, освітнього середовища та практик власної психогігієни. Мета дослідження. Теоретично проаналізувати та емпірично дослідити вплив музики різних жанрів на психоемоційний стан студентів. Методи дослідження. Використано психодіагностичні методики: шкала реактивної тривожності Спілбергера, шкала самопочуття, активності та настрою, шкала самооцінки емоційних станів та шкала диференціальних емоцій. Для статистичної обробки результатів застосовано критерій Шапіро–Вілка, U-критерій Манна–Уітні та критерій Краскела-Уолліса. У дослідженні взяли участь 75 студента віком 18-26 років. Результати. Хіп-хоп, регі та поп-музика були пов’язані зі зниженням тривожно-депресивних переживань, однак мали різні профілі впливу. Найвиразніший ресурсний ефект виявлено для поп-музики, тоді як регі переважно посилював спокій і самопочуття, хіп-хоп мав амбівалентний вплив, а метал-музика демонструвала тенденцію до деактивації. Отримані результати свідчать про жанрову специфіку впливу музики на окремі компоненти емоційної сфери. Висновки. Результати дослідження засвідчили, що музика впливає на актуальний психоемоційний стан студентів, однак цей вплив має жанрово специфічний та індивідуально зумовлений характер. Найбільш чутливими до музичного впливу виявилися ситуативні показники спокою, енергійності, впевненості, самопочуття та настрою. Практичне значення результатів полягає в можливості використання музики як допоміжного засобу емоційної саморегуляції з урахуванням жанру, особистих асоціацій і попереднього досвіду слухача
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | Психоемоційний стан, музика, жанр, афект, емоції, студентська молодь |
| Шифр освітньої програми: | 053.00.02 Практична психологія |
| Шифр академічної групи: | ППб-1-22-4.0д |
| ПІБ наукового керівника: | Коркос Я.О. |
| Дата захисту: | 15.06.2026 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Практична психологія |
| Підрозділи: | Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти (архів) > Кафедра практичної психології (архів) |
| Користувач, що депонує: | Роман Олександрович Павлюк |
| Дата внесення: | 28 Жов 2026 12:47 |
| Останні зміни: | 28 Жов 2026 12:47 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59196 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


