Лихолат, Олена Віталіївна (2026) Український цифровий дизайн у європейському просторі: історія, ідентичність, візуальна комунікація та користувацький досвід // Українська ідентичність в культурному просторі Європи Колективна (три і більше авторів). Liha-Pres, Українсько-польське наукове видавництво., Львів-Торунь.
![[thumbnail of Розділ монографії у міжнародному виданні]](https://elibrary.kubg.edu.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Текст (Розділ монографії у міжнародному виданні)
O_Lykholat_2026_Monogr_FFAD.pdf - Опублікована версія Download (751kB) |
Анотація
У статті досліджено український цифровий дизайн як стратегічний інструмент формування національної ідентичності в умовах цифровізації суспільства та інтеграції України до європейського простору. Обґрунтовано, що сучасний цифровий дизайн вийшов за межі прикладної візуальної комунікації та перетворився на багатовимірну систему, у якій поєднуються технологічні інновації, культурні смисли, соціальні практики та користувацький досвід. Показано, що цифровий дизайн виступає медіатором між людиною і цифровим середовищем, впливаючи на способи сприйняття інформації, моделі комунікації та колективні уявлення про ідентичність. Проаналізовано етапи становлення цифрового дизайну в глобальному контексті – від графічних інтерфейсів користувача та раннього вебдизайну до мобільних платформ, дизайн-систем, штучного інтелекту та інтерактивних середовищ. Визначено місце України в цих процесах як активного учасника світової цифрової культури. Розкрито специфіку еволюції українського цифрового дизайну: від адаптації західних моделей у 1990-х роках до формування власної візуальної мови у 2010–2020-х роках. Особливу увагу приділено впливу ІТ-компаній, продуктових стартапів і креативних агенцій на становлення української цифрової ідентичності. Доведено, що кейси Grammarly, MacPaw, Reface, Ajax Systems, BetterMe, екосистема «Дія», а також успіхи українських агенцій на міжнародних конкурсах сприяли глобальній репрезентації України як держави інноваційного, доступного та культурно самобутнього дизайну. Показано роль цифрового дизайну в умовах війни як інструменту культурної дипломатії, інформаційного спротиву та брендингу держави. Встановлено, що сучасна ідентичність українського цифрового дизайну формується на перетині технологічного, культурного та комунікаційного вимірів. Її ключовими рисами є системність, людиноцентричність, адаптивність, інклюзивність, глобальна конкурентоспроможність і культурна автентичність. Зроблено висновок, що український цифровий дизайн трансформувався із сервісної практики у самостійний чинник розвитку креативної економіки, цифрової державності та міжнародного іміджу держави.
| Тип елементу : | Монографія (Колективна (три і більше авторів)) |
|---|---|
| Ключові слова: | цифровий дизайн; український дизайн; національна ідентичність; UX/UI; цифровізація; культурна дипломатія; брендинг держави; креативні індустрії; візуальна комунікація; цифрова культура |
| Типологія: | Монографії > Видані в Україні |
| Підрозділи: | Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра дизайну |
| Користувач, що депонує: | доцент Олена Віталіївна Лихолат |
| Дата внесення: | 08 Лип 2026 11:04 |
| Останні зміни: | 08 Лип 2026 11:04 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59200 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |