Злочин вбивства в Середні віки: проблеми вивчення еволюції насильницької поведінки

Санжарова, Галина Федорівна та Мацелик, Михайло Олексійович та Санжаров, Валерій Анатолійович (2026) Злочин вбивства в Середні віки: проблеми вивчення еволюції насильницької поведінки Irpin Legal Chroniclles: The Scientific Journal, 23 (2). с. 166-174. ISSN 2617-4154

Текст H_Sanzharova_M_Macelyk_V_Sanzharov_ILC_2_23_FRGF.pdf - Опублікована версія Download (877kB)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем вивчення насильницької поведінки та злочину вбивства в Західній Європі в Середні віки. Проаналізовано різноманітні підходи до вивчення насильницької активності та коливання рівня вбивств. У статті використані лінгвістичний, загальнонауковий, системно-функціональний, квантитативний(кількісний) і порівняльний методи дослідження. Зазначено, що вбивство довгий час було практично єдиним орієнтиром для представлення та вимірювання насильства й еволюції злочинності. З’ясовано, що середньовічне та сучасне сприйняття вбивства суттєво різняться: а) у середньовічній системі цінностей насильство було пов’язане з культурою честі та чоловічою етикою, за певних обставин відмова від застосування сили вважалася ознакою слабкості та призводила до соціального відторгнення; б) Середнім вікам притаманні суспільна та юридична толерантність до злочинів, скоєних у відповідь на публічне приниження; в площині покарання за зраду та ушкодження честі розглядалося й виправдовувалося домашнє насильство та вбивство подружжя; в) середньовічні вбивці лише частково відповідають сучасному архетипу злочинця як маргіналізованої, аморальної та соціально небезпечної о соби. Констатовано, що середньовічна насильницька модель поведінки, яка призводила до скоєння злочину вбивства, характеризується такими ознаками: 1) використанням насильства як механізму вирішення конфліктів; 2) попереднім знайомством між жертвою та нападником у контексті громадського життя (насильство на основі географічної та соціально-професійної близькості); 3) публічним і колективним характером переважної кількості насильницьких дій; 4) емоційним та імпульсивним (без попереднього наміру й обдумування) компонентом насильницької поведінки (образ фізичних нападів, бійок); 5) випадковим характером значної кількості вбивств; 6) переважанням вбивчого насильства, скоєного молодими чоловіками (віком від 20 до 30 років). Зазначено, що зосередження уваги на насильницьких злочинах створює спотворене уявлення про справжню природу злочинності в доіндустріальних суспільствах. Автори вважають доведеним, що зменшення насильства (насамперед рівня вбивств) упродовж Середніх віків і Нового часу не було ні лінійним, ні постійним процесом. Зроблено висновок, що постулювання спаду вбивчої злочинності як послідовної прогресивної еволюції суспільних відносин є хибним і не знайшло підтвердження в джерелах.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	кримінальне право; кримінальне судочинство; злочинність; насильство; вбивство; смертний вирок; Середні віки
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології
Користувач, що депонує:	Галина Федорівна Санжарова
Дата внесення:	31 Серп 2026 15:32
Останні зміни:	31 Серп 2026 15:32
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59439

Actions (login required)

Перегляд елементу