П’єса Василя Чайченка «Гадина»: текстологічна динаміка авторських художніх рішень

Вірченко, Тетяна Ігорівна (2026) П’єса Василя Чайченка «Гадина»: текстологічна динаміка авторських художніх рішень Alfred Nobel University Journal of Philology, 31 (1). с. 37-50. ISSN 3041-217X

[thumbnail of Т_Virchenkp_VAN_F_26_1(31).pdf] Текст
Т_Virchenkp_VAN_F_26_1(31).pdf - Опублікована версія

Download (905kB)
Офіційне посилання: https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/2026/1/4.pdf

Анотація

Мета роботи  визначення особливостей формування драматургічної естетики і художнього мислення Василя Чайченка на матеріалі чернетки автографа п’єси «Гадина». Василь Чайченко  псевдонім драматурга, громадського діяча другої половини XIX століття Бориса Грінченка. Чернетка рукопису зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у першому фонді; одиниця збереження 31334. Уперше реконструйований текст п’єси опубліковано у видавництві Київського столичного університету імені Бориса Грінченка в межах діяльності Центру компетентностей «Грінченкознавство». Задля цього реконструйовано канонічний текст, а в посторінкових примітках зафіксовані усі зміни, аналіз яких дає змогу наблизитись до драматургічної лабораторії письменника. Методологія. У процесі дослідження було застосовано метод текстологічного аналізу, а також біографічний і метод рецептивної естетики. Текстологічний аналіз здійснювався з урахуванням жанрових особливостей. Наукова новизна. Реконструйовано, що появі п’єси «Гадина» передував запит від Антона Матвієва творів, зокрема драматичних, для українського літературного збірника «Нива». Уведення в науковий обіг п’єси «Гадина» виконає свою найважливішу місію: сприятиме науковому уточненню інтерпретації драматургічної спадщини митця, увиразнить особливості розвитку української драматургії наприкінці XIX століття, а реконструйовані зміни вже зараз дають розуміння драматургічної лабораторії письменника. Висновки. Текстові зміни в п’єсі «Гадина» відображають мислення Бориса Грінченка як теоретика драми. У книзі «Перед широким світом» в розділі «Народний театр» Борис Грінченко наголошував на важливості цілісних характерів, позбавлених двозначного трактування; необхідності увиразнення таких рис, які б справляли враження на реципієнта; наявності позитивних типів характерів та зрозумілої ідеї п’єси; збереженні інтриги, творенні цілісного сюжету, використання лексики й синтаксису, зрозумілого потенційному читачеві та глядачеві. Встановлено, що Борис Грінченко редагував свій текст двічі: під час написання, а також через деякий час, що засвідчує зміна правописних норм, інше чорнило та відмінний почерк. Вірогідний час повернення до роботи над п’єсою – 1887 рік. У дослідженні вдалось розмежувати інтуїтивні рішення (через неможливість їх реконструкції) та вмотивовані зміни, яким і була приділена увага. Зважаючи на родо-видову приналежність твору, окремо проаналізовані зміни в репліках і ремарках. На лексичному рівні авторські правки багатофункціональні; зумовлені авторським чуттям мови, піклуванням про точність висловлювання, увагою до стилю мовлення, використанню традиційних мовних формул. Більша частина змін спровокована увиразненням рис характеру дійових осіб, їхнього ціннісного світу; посиленням інохарактеристики як дієвого аналітичного прийому творення образів. На синтаксичному рівні можна спостерігати творення драматургом складних характерів; емоційно забарвлені речення передають страх, злість, імпульсивність дійових осіб. Увага митця була сконцентрована як на внутрішній дії, так і на зовнішній, функція якої – забезпечення динаміки розгортання сюжету. Драматург свідомо творив дію невидиму, оскільки розумів, що це один із інструментів наділення твору сценічним потенціалом; видима ж дія увиразнювала причино-наслідкові вчинки персонажів. Низка інших текстуальних рішень була спрямована на підсилення інтриги, загострення конфлікту «брат – брат», увиразненню зав’язки та розв’язки конфлікту. Серед змін на композиційному рівні надважлива – дописана друга дія, адже вона не лише загострює родинно-побутовий конфлікт, а й увиразнює світоглядну прірву між учасниками конфлікту. У майбутньому доцільно інтерпретувати п’єсу Василя Чайченка «Гадина» з точки зору рецептивної естетики, психоаналізу, теорії жанрів тощо. Також текстологічного аналізу потребують інші п’єси Бориса Грінченка, що стане першопоштовхом для реалізації проєкту видання драматургічної спадщини митця. Майбутній двотомовик (за задумом Бориса Грінченка) базуватиметься на принципах збереження авторської волі, хронологічному та джерелознавчому.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Василь Чайченко; п’єса; сцени в V діях; чернетка; рукопис; реконструкція тексту; динаміка тексту; авторська інтенція; інтерпретація; авторські правки.
Типологія: Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q2 Scopus
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує: Професор Тетяна Ігорівна Вірченко
Дата внесення: 02 Вер 2026 15:17
Останні зміни: 02 Вер 2026 15:17
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59452

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу