Гедьо, Анна Володимирівна та Іванюк, Олег Леонідович (2026) «Ангел-служитель із серцем жінки та манерами леді»: образи та воєнне повсякдення жінок у спогадах учасниць Кримської війни (1853–1856) Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. (57). с. 48-58. ISSN 2411-2143, 2709-2453
|
Текст
A_Hedo_O_Ivaniuk_NZ_57_IS_IPSP.pdf Download (510kB) |
Анотація
Мета дослідження полягає у реконструкції жіночих образів у воєнних умовах. Автори не ставлять за мету аналіз перебігу бойових дій чи стану тогочасної військової медицини. Науковий інтерес зосереджений на соціокультурних реакціях суспільства на участь жінок у конфлікті, їхньому суб’єктивному сприйнятті війни та психологічних реакціях на стресові ситуації. Методологічна основа вибудована на перетині історичної антропології, ґендерних студій і нової культурної історії. Такий підхід дозволяє відійти від традиційного опису війни як послідовності битв і зосередитися на суб’єктивному досвіді особистості. Наукова новизна полягає у тому, що на основі аналізу еґо-документів (мемуарів, листів, щоденників) досліджено соціокультурні образи та специфіку воєнного повсякдення жінок-учасниць Кримської війни (1853–1856). Крізь призму методології «нової культурної історії» та історичної антропології реконструйовано досвід представниць різних національних та соціальних груп: від британської аристократки Флоренс Найтінгейл та ямайської підприємниці Мері Сікол до ірландських черниць та російських сестер милосердя Хрестовоздвиженської общини. Висновки. У процесі дослідження виявлено і класифіковано три засадничі моделі жіночої участі у конфлікті: державно-реформаторську, професійно релігійну та приватно-підприємницьку. Особливу увагу приділено процесу дестигматизації медичної праці жінки та ролі тогочасної преси (зокрема газети «The Times») у формуванні нового «героїчного міфу» жінки-рятівниці. У ході дослідження проведено компаративний аналіз мотивації учасниць, що дозволило зафіксувати ідеологічну дихотомію між засадами універсального християнського гуманізму на боці коаліції та концептом імперського патріотизму на боці Російської імперії. Доведено, що Кримська війна стала поворотним моментом у руйнуванні патріархальних стереотипів про виключно маскулінний характер війни та заклала підґрунтя для професіоналізації медсестринства й подальшої ґендерної емансипації.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Кримська війна; Флоренс Найтінгейл; Мері Сікол; еґо-документи; сестри милосердя; історична антропологія; воєнне повсякдення; професіоналізація медицини; ґендерна ідентичність |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України |
| Користувач, що депонує: | Олег Леонідович Іванюк |
| Дата внесення: | 07 Вер 2026 07:10 |
| Останні зміни: | 07 Вер 2026 07:10 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59468 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


