Поширеність феномену нескінченного тонусу після субмаксимального тесту PWC170 у підлітків-спортсменів віком 11–17 років

Михалюк, Євген та Гороховський, Єгор та Босенко, Анатолій та Хорошуха, Михайло Федорович та Базилюк, Віра (2026) Поширеність феномену нескінченного тонусу після субмаксимального тесту PWC170 у підлітків-спортсменів віком 11–17 років Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 11 (3). с. 193-202. ISSN 2522-1906, 2522-1914

Текст m.khoroshukha_PRRHT_11(3)_fzl.pdf - Опублікована версія Download (491kB)

Анотація

Мета. Феномен нескінченного тонусу (ІТП), що визначається як відсутність фази Короткова V під час вимірювання артеріального тиску, спостерігається частіше у спортивній медицині після контрольованих фізичних вправ, ніж у загальній клінічній практиці. Незважаючи на зареєстровані показники поширеності до 57,5% серед спортсменів, його клінічне значення та необхідність індивідуальної клінічної оцінки залишаються дискусійними. Метою цього дослідження було визначити поширеність ІТП після субмаксимального тестування PWC170 у підлітків-спортсменів віком 11–17 років. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне перехресне дослідження з використанням даних планових медичних оглядів у Запорізькому лікарсько-спортивному диспансері (2021–2022). У дослідженні взяли участь 471 спортсмен чоловічої статі віком 11–17 років (футбол, плавання, гандбол), розділених на дві групи: група ІТП (n=249) та група без ІТП (n=222). Фізичну працездатність оцінювали за допомогою субмаксимального тесту PWC170. ЧСС та артеріальний тиск вимірювалися у стані спокою, після кожного тренування та під час відновлення. Результати. ІТП була виявлена у 249 (52,9%) з 471 спортсмена чоловічої статі в період статевого дозрівання. Спортсмени з ІТП продемонстрували значно вищу абсолютну (208,3 [171,6; 236,1] проти 175,7 [142,9; 220,4] Вт; p<0,001) та відносну (3,0 [2,5; 3,3] проти 2,7 [2,3; 3,2] Вт/кг; p=0,002) фізичну працездатність порівняно з групою без ІТП. Поширеність ІТП була значно вищою серед спортсменів віком 18–36 років, ніж у підлітків віком 11–17 років (ВШ=1,35; 95% ДІ 1,07–1,71; p=0,013). ІТП була значно частішою серед спортсменів з вищою спортивною кваліфікацією (1-й клас – МС: 60,7%) порівняно з нижчою кваліфікацією (3-й–2-й клас: 39,8%) (ВШ=2,34; 95% ДІ 1,60–3,42; p<0,001). Висновки. Дистонічну реакцію з ІТП після субмаксимального тесту PWC170 було виявлено у 249 (52,9%) з 471 спортсмена чоловічої статі віком 11–17 років, зі значно вищою поширеністю серед спортсменів віком 18–36 років, що підтверджує, що статеве дозрівання не є основним фактором, що сприяє виникненню ІТП. Висока фізична працездатність у спортсменів з ІТП може свідчити про відсутність перетренованості та не вимагає припинення тренувань. Виникнення ІТП було пов'язане з вищою спортивною кваліфікацією; вища поширеність серед плавців пояснюється більшою часткою висококваліфікованих спортсменів у цій групі.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	феномен нескінченного тонусу; пубертатний період; підлітки-спортсмени; фізична працездатність; спортивна кваліфікація
Типологія:	Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q4 Scopus
Підрозділи:	Факультет здоров'я людини > Кафедра терапії та реабілітації
Користувач, що депонує:	професор Михайло Федорович Хорошуха
Дата внесення:	15 Вер 2026 09:55
Останні зміни:	15 Вер 2026 09:55
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59536

Actions (login required)

Перегляд елементу