Резильєнтність системи фінансування закладів освіти в умовах воєнного стану

Кужелєв, Михайло Олександрович та Нечипоренко, Аліна Володимирівна (2026) Резильєнтність системи фінансування закладів освіти в умовах воєнного стану Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, 21 (3). с. 456-470. ISSN 2617-8648

Текст М_Kuzheliev_A_Nechyporenko_ESJEFІ_3(21)_FEU.pdf Download (1MB)

Анотація

У статті досліджено актуальні аспекти забезпечення резильєнтності системи фінансування закладів освіти України в умовах воєнного стану. При цьому резильєнтність розглянуто як здатність освітньої галузі зберігати безперервність функціонування, адаптуватися до бюджетних, інфраструктурних і демографічних шоків, а також формувати передумови для відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення базових освітніх послуг, фінансування безпекових заходів, підтримки педагогічних кадрів і збереження людського капіталу за умов переорієнтації значної частини ресурсів державного бюджету на оборону. Мета статті – на основі системного підходу теоретично обґрунтувати та комплексно оцінити резильєнтність системи фінансування закладів освіти України в умовах воєнного стану, виявити основні трансформації її фінансового забезпечення у 2021–2025 рр., визначити чинники стійкості та вразливості бюджетних механізмів, а також розробити пропозиції щодо посилення фінансової спроможності, адаптивності й відновлювального потенціалу освітньої системи. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-динамічний, порівняльний і статистичний аналіз, а також підхід до оцінювання фінансового покриття критичних освітніх потреб. У межах дослідження резильєнтність розглянуто в контексті чотирьох взаємопов’язаних компонентів: достатності ресурсів, гнучкості механізмів їх розподілу, інституційної спроможності та здатності до відновлення після шоку. За результатами аналізу встановлено, що у 2022 р. система фінансування освіти зазнала істотного бюджетного шоку: видатки зведеного бюджету на освіту зменшилися порівняно з 2021 р., а частка освіти у ВВП у наступні роки скорочувалася попри номінальне зростання бюджетних видатків. У 2024–2025 рр. відбулося номінальне відновлення фінансування, однак воно супроводжувалося структурною асиметрією між рівнями освіти – вища освіта й наукова діяльність залишаються більш уразливими до обмеження капітальних видатків. Обґрунтовано, що важливими компенсаторами фінансового дефіциту стали місцеві бюджети, міжбюджетні трансферти та міжнародна допомога. Запропоновано напрями зміцнення резильєнтності: удосконалення горизонтального фінансового вирівнювання, перехід до результативно-орієнтованого фінансування, розвиток багатоканального фінансування та узгодження донорської підтримки з довгостроковою стратегією відновлення людського капіталу.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	резильєнтність; система фінансування освіти; видатки бюджету; освітня субвенція; публічні фінанси; освіта; фінансова стійкість; міжнародна допомога; людський капітал; повоєнне відновлення; заклади освіти
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет економіки та управління > Кафедра фінансів
Користувач, що депонує:	Аліна Володимирівна Нечипоренко
Дата внесення:	28 Вер 2026 09:22
Останні зміни:	28 Вер 2026 09:22
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59626

Actions (login required)

Перегляд елементу