Психологічні та психолінгвістичні чинники циклічності домашнього насильства: виклики для поліцейського реагування

Каліщук, Світлана Миколаївна та Юрченко, Римма Артурівна та Горькава, Вікторія Олександрівна (2026) Психологічні та психолінгвістичні чинники циклічності домашнього насильства: виклики для поліцейського реагування Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Педагогіка і Психологія, 2 (8). с. 222-229. ISSN 3041-1300

Текст S_Kalishchuk_R_Yurchenro_D_Horkava_NSLDUBZ_2(8)_FPCO.pdf Download (429kB)

Анотація

У статті узагальнено сучасні дані про психологічні, психолінгвістичні та соціальні чинники, пов’язані з повторюваністю домашнього насильства та труднощами його своєчасного розпізнавання. Проблема полягає в тому, що частина випадків не набуває інституційної видимості: насильницькі дії можуть не визначатися як насильство постраждалою особою або фахівцем, що ускладнює своєчасне оцінювання ризику та застосування заходів захисту. Мета статті – узагальнити наявні дані про психологічні та психолінгвістичні чинники, пов’язані з повторюваністю домашнього насильства, і визначити, що з цих даних випливає для поліцейського реагування. Методи. Аналітичний наративний огляд наукової літератури та нормативних джерел із тематичним синтезом. До аналізу включено публікації, систематичні огляди, нормативно-правові акти та практику міжнародних інституцій, релевантні проблематиці повторюваності домашнього насильства, примусового контролю, бар’єрів звернення по допомогу, оцінювання ризику та поліцейського реагування. Результати. Повторюваність насильства розглянуто у взаємодії чотирьох умов: тривалої поведінки кривдника, зокрема примусового контролю; зовнішніх обмежень і ресурсів постраждалої особи; способу мовленнєвої репрезентації пережитого; якості державного реагування. Перешкоди розпізнавання систематизовано у три групи, умовно позначені як фільтри сприйняття: нормативний, мовний і фільтр лояльності. Висунуто припущення, що аналогічні фільтри можуть проявлятися і на професійній стороні взаємодії. Захисні механізми та тип установки щодо інших розглянуто як пояснювальну рамку, а не як критерії оцінювання ризику. Воєнний контекст описано як умову, що змінює доступ до ресурсів і можливості захисту, без припущення про прямий причинний зв’язок між бойовим досвідом чи посттравматичним стресовим розладом і насильницькою поведінкою. Наукова новизна полягає в авторській систематизації бар’єрів розпізнавання насильства у три групи – нормативний і мовний фільтри та фільтр лояльності, а також у припущенні щодо можливості прояву аналогічних фільтрів на професійній стороні взаємодії. Запропонована концептуальна рамка потребує подальшої емпіричної перевірки. Пояснювальний акцент доцільно змістити з «внутрішньої будови» постраждалої особи на взаємодію поведінки кривдника, зовнішніх обмежень і професійного розпізнавання. Поріг поліцейського реагування має визначатися ймовірністю повторення насильства та тяжкістю можливих наслідків, а не тим, чи називає постраждала особа подію насильством. Запропоновані положення мають статус теоретичних припущень і потребують емпіричної перевірки.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	домашнє насильство; примусовий контроль; фільтри сприйняття; мовленнєва репрезентація травми; оцінка ризиків; травмоінформоване поліцейське реагування
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет психології та спеціальної освіти > Кафедра психології особистості та соціальних практик Факультет психології та спеціальної освіти > Кафедра спеціальної освіти та інклюзії
Користувач, що депонує:	Професор Світлана Миколаївна Каліщук
Дата внесення:	28 Жов 2026 13:14
Останні зміни:	28 Жов 2026 13:14
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59770

Actions (login required)

Перегляд елементу