Перебування інтернованих вояків-українців у таборі Каліш, 1923 р. (за матеріалами часопису «Український Сурмач»)

Срібняк, Ігор Володимирович (2017) Перебування інтернованих вояків-українців у таборі Каліш, 1923 р. (за матеріалами часопису «Український Сурмач») In: Українська історична наука в сучасному інформаційному і освітньому просторі, 22-23 вересня 2017 р., Київ.

[thumbnail of I_Sribnyak_theses_UINvSIOP_2017_IFF.pdf]
Перегляд
Текст
I_Sribnyak_theses_UINvSIOP_2017_IFF.pdf

Download (219kB) | Перегляд
[thumbnail of I_Sribnyak_program_UINvSIOP_2017_IFF.pdf]
Перегляд
Текст
I_Sribnyak_program_UINvSIOP_2017_IFF.pdf

Download (12MB) | Перегляд
Офіційне посилання: http://kubg.edu.ua

Анотація

У статті аналізуються умови перебування та основні прояви культурно-освітньої діяльності інтернованих вояків-українців у таборі Каліш (Польща) у 1923 р. На основі використання матеріалів таборового часопису «Український Сурмач» та архівних джерел автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояцтва було позначене значними труднощами, пов’язаними з надзвичайною обмеженістю матеріальних ресурсів. У свою чергу польська влада вживала заходів для зменшення кількості інтернованих з метою ліквідації таборів. Попри це інтерновані вояки-українці докладали всіх зусиль для активізації власного культурно-просвітнього життя, що позитивно впливало на моральний дух вояцтва. Навчання у таборових школах, відвідування різноманітних освітніх курсів дозволяли всім бажаючим поповнювати запас своїх знань, що було надзвичайно важливим в умовах еміграції. Важливою складовою таборового життя була діяльність міжнародних харитативних організацій, в центрі уваги яких було надання допомоги дітям і жінкам, які найбільше потерпали від скрутних умов таборової ізоляції. Разом з тим, матеріальну допомогу інтернованим надавали й українські еміграційні благодійні організації, завдяки чому таборові культурно-освітні осередки продовжували свою вкрай необхідну діяльність. Кошти благодійників витрачались у таборі за рішенням спеціального «розпорядчого комітету», робота освітніх осередків та мистецько-культурних гуртків підтримувалась завдяки грошовим надходженням зі «Шкільно-просвітнього фонду імені Бориса Грінченка». Важливе значення для піднесення морального духу інтернованих мали виступи таборових культурно-мистецьких колективів, всі вистави яких були національними за змістом, сприяючи в такий спосіб духовній консолідації українського вояцтва. Крім того, завдяки українській пісні, музиці, драматичному мистецтву серед польського суспільства закріплювалась позитивна візія УНР та українців як про частину європейського політичного та національно-культурного простору. Найголовнішим у цьому процесі було те, що таборяни шукали і знаходили власне оригінальне вираження своїм мистецьким пошукуванням, роблячи в такий спосіб свій внесок у скарбницю української національної культури. Завдяки гуманітарній допомозі благодійних організацій та окремих жертводавців інтерновані зуміли адаптуватись до нових реалій проживання на чужині, дехто з них отримав й нові фахи та зумів знайти роботу. Весь час Каліш залишався й центром військової організації інтернованої Армії УНР, в якому зберігався кістяк українського вояцтва, кращі представники якого взяли діяльну участь у лавах Української повстанської армії вже під час Другої світової війни.

Тип елементу : Доповідь на конференції чи семінарі (Тези)
Ключові слова: Табір; інтерновані; благодійність; часопис; фонд; освіта; Каліш; Польща.
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Всеукраїнські
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення: 28 Груд 2017 06:52
Останні зміни: 28 Груд 2017 06:52
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22658

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу