Луцько, Катерина Василівна (2016) Розвиток акустичної складової мовлення та її проекція на попередження та подолання мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки): збірник наукових праць: вип. 7, у 2 т./ за ред. В. М Синьова, О. В. Гаврилова, 7 (1). с. 226-241. ISSN 2413-2578
Перегляд |
Текст
K_Lutsko_APKO(PN)ZNP_7_2_KSPKIO_IL.pdf - Опублікована версія Download (16MB) | Перегляд |
Анотація
У дослідженні акцентувалась увага на формуванні акустичних образів ізольованих фонем та перевірялась доцільність і ефективність впливу такої методики на якість усного і писемного мовлення дітей з мовленнєвими і сенсорними порушеннями. Виділено три групи порушень які, здавалось би, мають різне походження, проте у своїх проявах мають спільну проблему – діти не мають чітких образів фонем у своїй свідомості і тому в усному і писемному мовленні допускають помилки (дитина змішує звуки, не здатна адекватно сприйняти, проаналізувати і розпізнати відповідні фонеми у зверненому мовленні і вжити у власному, пропускає голосні на письмі оскільки один приголосний звук передає відкритим складом типу ПГ, допускає неправильне вживання фонем у власному мовленні при самодиктуванні (при проговорюванні тексту “про себе” чи пошепки), що необхідно при писанні). Встановлено ефективність привертання уваги дошкільників і учнів початкових класів до артикуляції звуків без голосового супроводу, що активізує їх сприймання, розпізнавання звуків, засвоєння їх артикуляційних образів та відтворення правильної звуковимови. Використання спряженого мовлення, тобто промовляння дитиною разом з дорослим (або іншою дитиною) мовленнєвого матеріалу, є важливим чинником удосконалення її фонетико-фонематичного слуху, активізації формування та удосконалення артикуляційних умінь та навичок. Виявлено труднощі проговорювання слів «про себе», які свідчать про недосконале засвоєння мовленнєвого матеріалу дітьми у внутрішньому мовленні, що проявляється у помилковому писанні, відтворенні слів. У дослідженні увага приділялась не складоподілу, не підрахуванню кількості складів у слові, а формуванню у дитини відчуття мовленнєвого ритму. Складоритм слів, як і саме слово, ефективно засвоюється у поєднанні зі складоритмами інших слів у складі словосполучень, фраз, віршів, фрагментах прозового тексту. Засвоєння дитиною складоритмічної структури мовлення, його звукової сторони та її акустичних характеристик у єдності з оволодінням руховими (артикуляційними) образами фонем (реалізаторами фонем) є базовими компонентами для подальшого оволодіння нею мовленням.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | мовлення; акустика; звуковимова; складоритм; фонема; фонематичний; звук; артикуляція; спряжене мовлення; внутрішнє мовлення; увага; пам`ять; мислення; порушення; слова; текст; аналіз; синтез; розуміння |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти |
| Користувач, що депонує: | Лаборант Ірина Ігорівна Пурська |
| Дата внесення: | 20 Квіт 2016 11:03 |
| Останні зміни: | 20 Квіт 2016 11:03 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/14329 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |