Тичина, Катерина Олександрівна (2018) Особливості міжособистісних стосунків у сім'ях, що виховують дітей старшого дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (41). с. 360-370. ISSN 2227-6246
Перегляд |
Текст
K_Tychyna_ZNP_41_KSPKIO_IL.pdf Download (252kB) | Перегляд |
Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми міжособистісних сімейних стосунків. Запропоновано визначення поняття «міжособистісні сімейні стосунки» та виділено його показники сформованості, які об’єднано у компоненти: когнітивний, емоційний та поведінковий. Наголошено на важливості взаємозв’язку компонентів системи міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Засвідчено, що цілеспрямовані дослідження когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів системи міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей із ТПМ із позиції як батьків, так і дітей залишилися поза увагою фахівців. Представлено діагностичні методики міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей старшого дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Узагальнення особливостей усіх показників системи міжособистісних сімейних стосунків дало підстави встановити, що значний влив на матерів дітей з ТПМ мають чинники бажаності позитивної соціальної оцінки та травматизації від ситуації народження та виховання дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку. Встановлено, що батьки дітей з ТПМ мають більший ступінь незадоволеності подружніми та дитячо-батьківськими стосунками та високу тенденцію до низької оцінки своєї обізнаності щодо особливостей дитини, що виражається у нестійких уявленнях діти з ТПМ про ієрархію та сімейні ролі міжособистісних сімейних стосунків та дисбаланс гармонійних емоційних стосунків у сім’ї. Констатовано, що наявність позитивної взаємодії у сім’ї не задовольняє потреби дитини з ТПМ у сфері спілкування і спільної діяльності, на що значно впливає розходження позиції батьків щодо взаємодії з дитиною. Доведено, що народження дитини з ТПМ якісно впливає на зміну підтипу як подружніх, так і, згодом, дитячо-батьківських міжособистісних сімейних стосунків. Зроблено висновок, що якісні та кількісні характеристики когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів на всіх етапах аналізу констатувального дослідження репрезентують тісний взаємозв’язок всіх результатів, що стало узагальненою характеристикою сфери міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей з ТПМ.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | сім’я; міжособистісні сімейні стосунки; дитячо-батьківські стосунки; дошкільний вік; тяжкі порушення мовлення; психодіагностика; компоненти системи міжособистісних сімейних стосунків |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти |
Користувач, що депонує: | Катерина Олександрівна Кібальна |
Дата внесення: | 20 Груд 2018 10:00 |
Останні зміни: | 20 Груд 2018 10:00 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25638 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |