Динниченко, Тетяна Анатоліївна (2018) Естетика і політика в романі А. Франса «Боги жадають» Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. пр (16). с. 27-35. ISSN 2412-9208
Перегляд |
Текст
T_Dynnychenko_NZBDPU_16.pdf Download (1MB) | Перегляд |
Анотація
У розвідці досліджуються художні засоби репрезентації взаємозв’язку суспільно-політичних та естетичних концепцій в період Французької революції 1789-1794 рр. в романі А. Франса «Боги жадають» (“Les Dieux ont soif ”, 1912). На естетичні канони у певному суспільстві у певний історичний момент впливають численні фактори, а в періоди масштабних соціальних зсувів визначальний вплив має політика. Велика французька революція, як радикальний «перехід від однієї моделі нації до іншої», «спричинила швидке перенесення сакральності з монархічного на національне, з релігійного на політичне, з божественного на історичне» (П. Нора). Своєрідним корелятом умонастрою суспільства у передреволюційний період став новий класицизм XVIII ст. – «третє-прошарковий» (Б. Гейман), зорієнтований на служіння суспільству як колективу громадян, ідеалам свободи і справедливості. Через спорідненість ідеологічних векторів суспільно-історичного руху і нового класицизму, останній, набувши у 1789-1794 рр. форми «французького революційного класицизму» (Д. Наливайко), перебрав на себе роль «трибуна» у політичній боротьбі. «Боги жадають», будучи політичним романом, є одночасно й «романом про художника» (Н. Бочкарьова), характерною ознакою якого є поєднання маркерів реального життя з маркерами мистецтва і наявність героя-митця, що творить у хронотопі культури. А. Франс, візуалізуючи в романі сплав естетики й політики в період Великої французької революції, використовує два художні засоби: ретельно вимальовує «естетичне» тло політичних подій (мистецькі деталі стають маркерами революційних змін у житті і свідомості суспільства) і створює виразний образ митця-«політика» (крізь призму свідомості Еваріста Гамлена – художника і судді Трибуналу – відтворюється процес утвердження в суспільстві нових естетичних канонів під впливом політики). Цей образ художника-ідеолога у творі, поєднуючи мистецтвознавчий дискурс й активну політичну позицію, дозволяє репрезентувати засади французького революційного класицизму як прикладу нерозривного поєднання естетики і політики.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | «роман про художника»; хронотоп культури; мистецтвознавчий дискурс; естетичний канон; новий класицизм; французький революційний класицизм; «республіканська духовність» |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Кафедра світової літератури |
| Користувач, що депонує: | Тетяна Анатоліївна Динниченко |
| Дата внесення: | 20 Груд 2018 13:25 |
| Останні зміни: | 20 Груд 2018 13:25 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25677 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |