Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі)

Срібняк, Ігор Володимирович та Хлєбіна, Ганна Євгеніївна (2019) Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі) Європейські історичні студії (13). с. 203-232. ISSN 2524-048X

[thumbnail of I_Sribnyak_A_Chlebina_EIS_13_2019_IFF.pdf]
Перегляд
Текст
I_Sribnyak_A_Chlebina_EIS_13_2019_IFF.pdf

Download (4MB) | Перегляд
Офіційне посилання: http://www.eustudies.history.univ.kiev.ua

Анотація

Створення табору інтернованих вояків-українців у Ліберці було обумовлено появою на теренах Чехословаччини окремих груп галичан, які намагались дістатись рідних земель. Їх розміщення в таборі розпочалась у вересні 1920 р., а життя таборян будувалось на військових засадах. З метою налагодження в таборі культурно-освітнього життя у Ліберці тоді ж було створено «Культурно-Просвітній Кружок» у складі чотирьох (театральної, співацько-музичної, історичної та фотографічної) секцій. Його першочерговим завданням стало заснування курсів для неписьменних, а також забезпечення регулярних викладів для інших категорій інтернованих, організація спортивних гуртків та ведення архіву. Успішне проведення культурно-просвітницької роботи у таборі Ліберець великою мірою залежало від матеріальної допомоги, яка надходила від інтернованих у Німецькому Яблонному старшин Української Галицької Армії. Особливо потрібною вона була у зимовий час 1920/1921 рр., коли таборяни потерпали від холоду в дерев’яних бараках та малих продовольчих пайків. Проте такий стан справ не завадив організувати діяльність цілої низки мистецьких та освітніх осередків (театру, хорів, курсів, шкіл), одночасно в таборі провадилася інтенсивна національно-патріотична й виховна робота, діяла бібліотека з фондом близько 1000 книжок тощо. В такий спосіб командування табору намагалось соціалізувати таборян, піклуючись як про їх загальну, так і спеціальну освіту вже за цивільними фахами. Поступово все більша частина вояцтва вирушала з табору в складі робітничих команд до різних місцевостей ЧСР. Одночасно у таборі підтримувалася військова дисципліна, щоразу (після кожного поповнення табору) відновлювалася організація, притаманна частинам УГА. На військових засадах формувалися й робітничі команди, які підпорядковувались Начальній команді військ УГА. Ці заходи мали на меті підготувати українське вояцтво до продовження збройної боротьби за незалежність України.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: табір; інтерновані вояки-українці; Культурно-Просвітній Кружок; Ліберець; Чехословаччина
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення: 05 Лип 2019 11:34
Останні зміни: 05 Лип 2019 11:34
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27705

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу