Палійчук, Еліна Олександрівна (2019) Переклад законодавства ЄС: когніція – стиль –дискурс In: Переклад і мова: компаративні студії, 28 березня 2018 року, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ.
Перегляд |
Текст
E_Paliichuk_TLCS.pdf Download (106kB) | Перегляд |
Анотація
Одним із ключових напрямів діяльності проекту Association4U є законодавче наближення та реалізація політик, в тому числі шляхом формування системи якісних сертифікованих перекладів. Це передбачає розбудування стандартизованої мови перекладу із застосуванням фахових лінгвоправничих компетенцій, в тому числі галузевих та технологічних знань. За лаштунками такого процесу постає надзвичайно відповідальна робота групи експертів проекту Association4U, побудована на принципах взаємодії, співпраці та єдиного підходу до україномовного перекладу актів ЄС. Водночас, окрім організаційно-інституційних аспектів, на порядок денний також виходять лінгвістичні питання процесу формування наднаціональної мови законодавства (Biel, 2014: 61) у світлі євроінтеграційного руху держави. Когніція як етап роботи із текстом мовою оригіналу є визначальною, адже від розуміння змісту вихідного документа залежить результат розроблення нових актів українського законодавства. Поняття, вже сформовані під впливом фонових знань про законодавство і секторальні політики України потребують уточнення, а за відсутності їх аналогів у картині світу української реальності необхідно сформувати нові концепти. Стиль перекладу актів ЄС полягає у розбудові спеціального українського «євролекту», що характеризується поєднанням нейтральної, номенклатурної лексики і термінології; уніфікованістю граматичних конструкцій і тенденцією до спрощення бюрократичних мовленнєвих кліше; вживанням «професіоналізмів»; облігаторною/настановчою тональністю (Paliichuk, 2018:47) тощо. Дискурсивність процесу перекладу має такі ознаки: взаємопов’язаність з іншими секторальними документами; тематичні обговорення на урядовому і суспільному рівнях, наприклад, новації у сфері енергетики, екології, фінансовому ринку, тощо; комунікація у процесі перекладання, редагування, вибіркової перевірки, термінологічної експертизи як на внутрішньому рівні проекту, так і на зовнішньому – між експертами проекту та бенефіціарних відомств; трансформація тексту документа: гетерогенні формулювання його змісту перетворюються на гомогенний текст (Bartels, 1993:275-276); на основі перекладів розробляють законопроекти, про які інформують громадськість. Усвідомлення вказаної трихотомії є значущим етапом становлення системи якісних перекладів актів ЄС для законодавчого наближення, а також є перспективним напрямом лінгвістичних студій мови acquis communautaire.
| Тип елементу : | Доповідь на конференції чи семінарі (Ключові аспекти) |
|---|---|
| Ключові слова: | когніція; акти ЄС; дискурсивність; acquis communautaire |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Міжнародні |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Кафедра англійської філології та перекладу |
| Користувач, що депонує: | ст. викл. Еліна Олександрівна Палійчук |
| Дата внесення: | 09 Січ 2021 12:10 |
| Останні зміни: | 09 Січ 2021 12:10 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29519 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |