Саган, Галина Василівна та Рамач, Янко (2018) Союз русинів і українців Югославії: створення та перші роки діяльності Схід (4(156)). с. 61-66. ISSN 1728-9343; 2411-3093
Перегляд |
Текст
H_Shid_Rusyn_4(156)_IFF.pdf Download (350kB) | Перегляд |
Анотація
Стаття розкриває діяльність Союзу русинів та українців Югославії (з кінця 90-х рр. ХХ ст. Союз русинів і українців Сербії та Чорногорії), яку організація вела в перші десять років після свого створення (12 травня 1990 р.). Для дослідження теми було проаналізовано звіти товариства, які публікувалися в періодичних виданнях Союзу. Також вивчено інші матеріали періодики діаспори, котрі розкривають зміст роботи товариства, а також інтерв'ю з нинішнім керівником Союзу Богданом Віславським. На території Сербії нині проживає понад 20 тис. русинів та українців, які досить часто ведуть спільну громадську та культурну діяльність, контактують з українськими дипломатичними інституціями. Їхні предки почали переселятися на Балкани ще в середині XVIII ст. із закарпатських і прикарпатських сіл і селищ. За століття перебування далеко поза землями свого походження українці і русини зберегли свою ідентичність завдяки тому, що активно підтримували свої етнічні та релігійні традиції. Чистина русинів вважає себе українцями, за якими збереглася давня назва «русини», інші дотримуються думки, що русини - окремий східнослов’янський народ. Такі ж тенденції спостерігаються і в громадському та культурному житті українсько-русинської діаспори Сербії. Так, у травні 1990 р. був створений Союз русинів і українців Югославії, який є прибічником ідеї, що русини в Югославії є частиною українського народу. Такої ж думки дотримується нинішній голова Союзу русинів-українців Сербії Богдан Віславський. Основні зусилля організації спрямовувалися на консолідацію української та русинської громад на землях південних слов’ян, насамперед Сербії, власне, задля чого створювався Союз. Таким чином, ми можемо стверджувати, що організація з перших днів свого існування виконувала поставлені завдання. Робота організації активно підтримувала самобутність не тільки українців та русинів регіону, але й на державному рівні Союз відстоював права усіх національних меншин Сербії. Союз також плідно співпрацював з колегами з України, мав налагоджені відносини з українськими дипломатичними інституціями. Уся ця робота була спрямована на забезпечення національних потреб українців-русинів регіону. У часи військового конфлікту на Балканах у першій половині 90-х р. ХХ ст. Союз за підтримки України та Посольства організував низку заходів гуманітарного та культурного характеру, чим стримував масову рееміграцію українців і русинів з постюгославського простору.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | русини; українці; Сербія; Союз русинів та українців Югославії |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії |
| Користувач, що депонує: | Галина Васильевна Саган |
| Дата внесення: | 12 Груд 2019 08:21 |
| Останні зміни: | 12 Груд 2019 08:21 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29862 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |