Боса, Віта Петрівна (2019) Формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін Одноосібна. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир.
Перегляд |
Текст
Bosa_V_monogr_IITNZ_2_IS_IPSP.pdf Download (313kB) | Перегляд |
Анотація
Постмодерна освітня парадигма характеризує новий тип буття людини в культурі, яка у XXІ столітті визнається епіцентром цивілізаційного розвитку, що відображається в усіх сферах життєдіяльності. В умовах глобалізаційних процесів у сфері освіти, в ситуації виваженого європейського освітнього вибору України перед науковою спільнотою постають проблеми розвитку комплексу компетенцій і компетентностей, обґрунтованих основними європейськими документами про освіту: Рекомендацією Ради міністрів Європейського Союзу ―Про сучасні мови‖ (1998), Декларацією про вищу освіту для ХХІ століття (1998), Лісабонською конвенцією про визнання кваліфікацій для системи освіти європейського регіону (1997), Сорбонською декларацією щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі (1998), Болонською декларацією (1999), Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (2001), ―Керівними принципами ЮНЕСКО з міжкультурної освіти‖ (2006), Законом України ―Про вищу освіту‖ (2017), Концепцією ―Нова українська школа‖ (2018). Інтеграційні процеси, що спонукають українське суспільство до радикальної перебудови соціокультурного середовища, визначають необхідність підготовки фундаментально підготовлених, компетентних, конкурентоспроможних фахівців. Формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у вітчизняній педагогічні науці та практиці має на сьогодні вагоме соціальне значення у зв’язку з інтеграцією України до світового співтовариства, соціокультурними змінами в українському суспільстві, дедалі більшою відкритістю вітчизняної культури та можливістю комунікативного взаємопроникнення й взаємодії різноманітних культур як на території нашої країни, так і поза її межами. Соціокультурний простір вищої освіти має забезпечувати розвиток мовного та культурного потенціалу особистості, особливо в умовах безпосереднього зв’язку майбутньої професійної діяльності з комунікативною сферою та філологічною професією. Питання розвитку культурних процесів у системі освіти є предметом дослідження багатьох учених: В. Андрущенка, В. Кременя, Н. Скотної (загальні культурно-філософські засади та світоглядні основи розвитку освіти); А. Асмолова, В. Кудрявцева (культурно- історичні аспекти розвитку освіти); Г. Балла, П. Сауха (процеси гармонізації та ризики у системі освіти); І. Беха, О. Бондаревської (культура особистісно орієнтованих відносин у системі освіти); О. Вознюка, І. Зязюна, С. Вітвицької, В. Гриньової (педагогічна культура); А. Сбруєвої, В. Кудіна (соціокультурна парадигма сучасної освіти); П. Дасена, Ю. Плиски, Й. Пуртінги, (професійна культура особистості); Дж. Беррі, Н. Касаткіної (стратегії акультурації в освіті); М. Коена, Л. Латишевої (соціолінгвістичні основи перекладацької діяльності); Є. Пассова, Є. Шиянова (культуровідповідність підготовки фахівців) та ін. Проблеми мовнокультурної компетентності особистості розглядаються в наукових розвідках: В. Андрієвської, В. Бірюкової (розвиток мовної компетентності особистості); В. Біблера, М. Бахтіна, Ф. Ебнера, Ф. Розенцвейга, О. Розеншток-Хюссі (діалогова культура комунікацій); Н. Бориско, В. Калініна (розвиток іншомовної мовленнєвої компетентності); Н. Ботвіної, С. Шандрук (засвоєння стилістики рідної та іноземної мови); Ю. Габермаса (теорія комунікативної діяльності); О. Дубасенюк, Н. Сидорчук, Л. Хомич 5 (аксіологічні засади розвитку професійної компетентності фахівця); К. Климової, Ю. Лотмана, О. Петрова (розвиток лінгвосоціокультурної компетентності фахівців) та інших вітчизняних і зарубіжних учених. Професійна підготовка майбутніх філологів в Україні та за кордоном стала предметом наукового розгляду О. Зіноватної, М. Іконнікової, Р. Йегера, В. Коваль, О. Мисечко, О. Семеног, Н. Шумарової та ін. Водночас, аналіз наукового доробку багатьох учених дозволяє стверджувати про пріоритетність розгляду формування професійної компетентності філологів, тоді як мовленнєва компетентність майбутнього вчителя іноземної мови почасти залишається поза увагою дослідників. Аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов свідчить, що різні аспекти цієї проблеми знайшли своє відображення в таких напрямах наукової думки: філософія і соціологія культури (Г. Васянович, І. Іванова, М. Каган); теорія і практика полікультурної освіти (Л. Бернацька, О. Михайлова, С. Сисоєва, А. Солодка, В. Топалова, С. Шандрук); теорія і практика професійної підготовки філологів (О. Шевченко, О Кучерук); соціологія міжкультурних комунікацій (І. Воробйова, Т. Грушевецька, А. Конопльова, В. Попков, О. Садохін, М. Чикалова); кроскультурна психологія (Б. Братусь, В. Гриценко, О. Киричук, Н. Маркова, В. Рощупкін); особистісно орієнтована педагогіка (Т. Гуменникова, С. Подмазін, І. Якиманська, С. Яценко); методика навчання іноземних мов в умовах закладів середньої та вищої освіти (О. Бирюк, О. Бігич, О. Волченко, Є. Гончарова, І. Закір’янова, Т. Колодько, О. Кміть, І. Лебедик, Т. Коноваленко, Л. Морська, О. Подзигун, М. Тадеєва, С. Хмельовська, В. Черниш) та ін. Водночас, незважаючи на різнопланові масштабні дослідження, жоден із названих підходів системно не вирішує проблеми розробки ефективних технологій формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у закладі вищої освіти. Необхідність формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін викликана такими провідними суперечностями: - між вимогами, що висуваються до компетентності майбутніх учителів іноземних мов на етапі інтеграції України до європейського освітнього простору, та якістю професійної підготовки педагогів у закладі вищої освіти у процесі вивчення фахових дисциплін; - між усвідомленням у педагогічній науці значущості формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов та недостатньою кількістю наукових розробок у цій галузі; - між особистісними потребами майбутніх учителів іноземних мов у вдосконаленні власної мовленнєвої компетентності та обмеженістю можливостей традиційної системи професійної підготовки у визначеному напрямі; - між необхідністю включення мовленнєвого компонента в освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців педагогічного та філологічного профілю та слабкою ресурсною забезпеченістю цього процесу в системі професійної підготовки в університеті.
| Тип елементу : | Монографія (Одноосібна) |
|---|---|
| Ключові слова: | мовленнєва компетентність; компетентнісний підхід; діяльнісний підхід; соціолінгвістичний підхід; фахові дисципліни; підготовчий етап; констатувальний етап; формувальний етап; підсумковий етап; ціннісно-мотиваційний критерій; організаційно-комунікативний критерій, соціально-культурний критерій; рефлексивно-результативний критерій; фахово-професійний критерій. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Монографії > Видані в Україні |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства |
| Користувач, що депонує: | ст.викл. Віта Петрівна Боса |
| Дата внесення: | 04 Груд 2019 14:30 |
| Останні зміни: | 04 Груд 2019 14:30 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29910 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |