Пасько, Ярослав Ігорович (2019) "Солідарність" як спільнота громадянського суспільства Схід (5 (163). с. 20-29. ISSN 1728-9343
Перегляд |
Текст
182160-405434-1-PB.pdf - Опублікована версія Download (448kB) | Перегляд |
Анотація
Запропоноване дослідження актуалізує зовнішні та внутрішні чинники, які визначають специфіку «Солідарності» як спільноти громадянського суспільства та рушійної сили соціокультурних змін в Польщі. Зовнішні фактори пов’язані з критичною інтерпретацією автономними групами польського суспільства соціального цинізму та «марксистського колективізму». Процеси соціальної корозії усвідомлюються як соціальне відчуження і логічний наслідок притаманної для радянської доби соціальної фрагментації. Фокусується увага на небезпеці втрати суспільної єдності: колізії між національною та колоніальною версіями пам’яті, соціальних викликах пов’язаних з цілісним розвитком людини та спільноти. Внутрішні чинники розглядаються в площині осмислення »Солідарності» як мрдернізаційної спільноти , діяльності Католицької церкви, релігійних та секулярних лідерів, в контексті еволюції незалежної профспілки від традиційної до модерної спільноти, яка базується на демократичних цінностях, соціальних та економічних мотиваціях. Теоретичний аналіз піддає осмисленню проблему громадянської довіри, культурні, релігійні та моральні чинники в діяльності «Солідарності». Проблематика останньої розглядається одночасно з республіканської та ліберальної позицій. Синтезуючи різні підходи до історичної пам’яті,досвід формування та еволюцію спільноти, окреслюється роль та значення «Солідарності» і процесі посткомуністичних ціннісних трансформацій. Запропоноване дослідження пов’язане з ціннісними передумовами формування морально-нормативної спільноти в країні колишнього соціалістичного табору, відродженням національної ідентичності, а також спробами вирішення тих історичних суперечностей, які були спровоковані комуністичним режимом. Дослідження підтверджує максиму, що реальні соціальні зміни в суспільстві є можливими лише за умови успішного поєднання в діяльності громадянського суспільства комунітарних та ліберальних складових, усування зовнішніх впливів, дистанціювання від радянської та російської історичної спадщини. Констатується, що за часів окупаційного періоду, протягом двох десятиліть, в Польщі був сформований потужний інтелектуальний дискурс, який, попри несприятливий політичний контекст, став важливою консолідуючою силою польського суспільства, що успішно протистояла тоталітарним та уніфікаційним тенденціям комуністичного режиму. Інтелектуали,разом з костелом , стали рушійною силою соціальних зрушень, грали ключову роль в формуванні стратегії національного розвитку,змінили соціальний ландшафт комуністичної Польщі.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | громадянське суспільство; цінності; спільнота; солідарність; морально-нормативні засади; комунітарні та ліберальні принципи; історична пам'ять; інтелектуали; дискурс. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
| Користувач, що депонує: | профессор Ярослав Игоревич Пасько |
| Дата внесення: | 12 Груд 2019 11:59 |
| Останні зміни: | 12 Груд 2019 11:59 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/29921 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |