Махачашвілі, Русудан Кирилевна та Бахтіна, Анна Олегівна (2019) Емпіричний метод у дослідженні полілатеральності emoji Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія», 3 (43). с. 141-144. ISSN 2409-1154
Перегляд |
Текст
Bakhtina_Makhachashvili_Visnyk_MGU.pdf - Опублікована версія Download (615kB) | Перегляд |
Анотація
У статті йдеться про семіотичну систему – мову emoji, яка подається з кута зору полілатеральності, що вперше уводиться в дослідження й експлікується авторами як категорія, яка відображає у знакові emoji різнобічне, багатовекторне відтворення емоцій за допомогою логіко-структурного, лексико-граматичного, морфологічного та ін. засобів. Експлікується аналіз emoji за умови застосування емпіричного методу. Сам метод розкривається у статті з позиції неопозитивізму, субстратом якого є раціональний підхід до експерименту. Значну увагу приділено у статті поясненню концепції «мовних ігор» Л. Вітгенштайна та синтезу цієї концепції з ігровими функціями знаків emoji, що зумовило еліміна- цію поняття «громадянське суспільство» з його складниками ідентифікації (генотипом, психотипом, традицією, релігією) та масштабну промоцію поняття «мережевого суспільства» (М. Кастельс) – суспільства, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв’язках, головну роль у якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Причиною цієї трансгресії виявлено перенесення знакових систем у комп’ютерне буття. Апелюючи до того, що основний підхід у нашому дослідженні – логіко-семантичний, висновлено, що подібний сцієнтистський напрям належить до «антропологізації» формальних наук – логіки та математики. Тому авторами статті проведено експеримент і сформовано гіпотезу дзеркального фізикалістського відтворення форми та змісту знака. Прикладами слугували знаки природної (китайської) та штучної (emoji) мов: ієрогліфічний знак, що є іманентним зразком логіко-когнітивної усії знака, та знак emoji – піктографічне зображення сонця. На основі цього експерименту простежено синкретичність і закономірність формальної подібності знаків протягом їх еволюції. Останнє для формального підтвердження виведено за допомогою формули «речення зведення» Р. Карнапа. Таким чином, зроблено висновок про необхідність дослідження у структурі emoji логічного синтаксису у синтезі з його моделлю у природних мовах на основі емпіричного методу.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | emoji; полілатеральність; емпіричний метод; комп’ютерне буття; знак; «мовні ігри»; дедуктивна теорія |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства |
| Користувач, що депонує: | Анна Олегівна Бахтіна |
| Дата внесення: | 07 Трав 2020 14:13 |
| Останні зміни: | 08 Трав 2020 09:24 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31331 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |