Лавриненко, Ганна Андріївна (2019) Спільність «радянський народ» як універсальна політична ідентичність громадян СРСР Науково-теоретичний альманах «Грані» (22(11)). с. 5-14.
Перегляд |
Текст
H_Lavrynenko_GRANI_22_11_IFF.pdf Download (582kB) | Перегляд |
Анотація
У статті розглянуто поліваріантність підходів до тлумачення дефініцій «ідентифікація» та «ідентичність». Запропоновано їх розмежування на засадах таких їх характерних ознак, як процесу та як стану відповідно. З’ясовано визначення політичної ідентифікації як процесу становлення уявлень індивіда про самого себе і про своє місце у світі. Охарактеризована специфіка прояву двоступеневої структури ідентичності та антиномій у процесі політичної ідентифікації суспільства. Дана оцінка впливу політичного режиму на можливості ідентифікації. Зазначено, що в умовах тоталітаризму, на відміну від демократії та авторитаризму, держава уповноважує себе самостійно здійснювати визначальний колективний вибір у питаннях політичної ідентифікації населення без отримання від нього офіційної згоди та не враховуючи його уподобання. Детально розглянуто процес формування радянського суспільства на основі створення нової історичної спільності «радянського народу» як наднаціонального конструкту. Виявлено низку заходів, які вжила радянська влада стосовно ідентифікації «радянського народу» з метою консолідації та уніфікації населення країни (створення нового формату радянських шкіл та громадських рухів, які характеризувалися ідеологічною індоктринацією та вихованням відданості радянській державі, відтворення симбіозу в неоднорідному суспільстві за допомогою територіального розподілу молодих фахівців та чоловіків на службу до армії, формування центрів міжнаціональних контактів, ретрансляція об’єднуючого дискурсу через ЗМІ, створення «єдиного народного господарства»). У контексті дослідження причин розпаду СРСР встановлено, що ігнорування відмінностей і примусова ідентифікація, яка була нав’язана ідеологічною верхівкою СРСР, лише відстрочила процес конфронтації як всередині суспільства, так і з політичним керівництвом країни. З’ясовано, що універсалізм у підході до формування нових наднаціональних конструктів без урахування універсальних системоутворюючих чинників нації продемонстрував свою нежиттєздатність у довгостроковій перспективі розвитку суспільства і держави. Доведено, що штучно створена історична спільність, що ґрунтувалася на примусовій колективізації та проголошеному «культі народу», а пізніше і пропаганді, не стала життєздатним соціальним утворенням і породила в подальшому кризу ідентифікації, що спровокувало ріст національно-демократичних тенденцій та розпад Радянського Союзу.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | політична ідентифікація; примусова ідентифікація; ідеологічна індоктринація; наднаціональний конструкт; історична спільність; універсалізм; нація; народ; радянське суспільство |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
| Користувач, що депонує: | Ганна Андріївна Лавриненко |
| Дата внесення: | 12 Трав 2020 12:12 |
| Останні зміни: | 12 Трав 2020 14:07 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31367 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |